Справа № 676/5133/19
Номер провадження 2/676/221/20
18 листопада 2020 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося 05.08.2019 р. до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач згідно укладеного договору № б/н від 31.01.2011 р. отримав кредит в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий пахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та Правил надання банківських послуг». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме наддав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 07.07.2019 р. відповідач має заборгованість по кредитному договору в сумі 57204,62 грн., яка складається з наступного: 15053,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 37488,48 грн. - пеня за прострочене зобов'язання; 1461,97 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн.(фіксована частина), 2700,22 грн. (процентна складова). Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.01.2011 р. у розмірі 57204,62 грн. та 1921,00 грн. судового збору. В суді представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в суді позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. Суду представник відповідача пояснив, що вимоги позивача не доведені належними та допустимими доказами, наданий суду розрахунок заборгованості не відповідає умовам укладеного між сторонами договору, надані позивачем копії Тарифів та Умов не містять підпису її довірителя, а тому вимоги щодо стягнення пені та штрафів є безпідставними, її довірителькою погашено заборгованість за наданим позивачем кредитом, розрахунок боргу по простроченому тілу кредиту є надуманим.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
31.01.2011 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», і відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Заяви. Відповідно до умов договору відповідачу банком був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування ним. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Згідно наданої представником позивача суду довідки(а.с.46) всього згідно договору банком було видано відповідачу три кредитні картки. Строк дії останньої № НОМЕР_1 (дата відкриття 06.10.2014 р.) по 04/18. Після укладення договору кредитний ліміт змінювався Банком і відповідач фактично користувався кредитними коштами. Так 06.010.2014 р. кредитний ліміт було встановлено в розмірі 15000,00 грн., 08.12.2014 р. він був зменшений до 14922,34 грн., з 20.01.2015 р. - 14130,00 грн., з 01.08.2018 р. - 0,00 грн.(а.с.103 на звороті).
Ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідач своєчасно заборгованість по кредиту позивачу не сплатив, згідно розрахунку позивача борг відповідача станом на 07.07.2019 р. складав 57204,62 грн., в т.ч.: 15053,95 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 37488,48 грн. - пеня за прострочене зобов'язання; 1461,97 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн.(фіксована частина), 2700,22 грн. (процентна складова). Останній платіж в рахунок погашення заборгованості відповідачем сплачено 30.08.2017 р. в сумі 20,00 грн., крім цього банком автоматично було погашено з іншого рахунку відповідача в банку в рахунок погашення нарахованої заборгованості востаннє 02.08.2018 р. в сумі 38,03 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості(а.с.5-10) та випискою по кредитному рахунку(а.с. 54-56).
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, порядок нарахування простроченого тілу кредиту, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін.
При цьому, позивачем не надано підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів Банку, з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафу), порядку нарахування простроченого тілу кредиту та, зокрема саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком витяг з Тарифів Банку і витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття ним запропонованих умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Тарифів Банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Спірні договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.
При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
З врахуванням наведеного суд також погоджується із запереченнями представника відповідача в суді щодо не доведеності вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочене зобов'язання в розмірі 37488,48 грн., 1461,97 грн. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн.(фіксована частина) та 2700,22 грн. (процентна складова), та приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення з відповідача 15053,95 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, то суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження наявності саме такого розміру заборгованості. В той же час суд критично оцінює заперечення представника відповідача в додаткових поясненнях від 20.10.2020 р. щодо повернення відповідачем позивачу позичених кредитних коштів та наданий нею розрахунок згідно якого за період з 06.10.2014 р. при отриманні фактично 9822,38 грн. кредитних коштів відповідачем як позичальником було фактично повернуто 11 156,00 грн. При визначенні розміру заборгованості по кредиту якій підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 відповідно до якого враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Так із змісту консолідованої виписки по кредитним рахункам позичальника наданої позивачем(а.с. 92-102) видно, що станом на дату відкриття 06.10.2014 р.(а.с.100) відповідачу банком третьої кредитної картки № НОМЕР_1 (дата відкриття 06.10.2014 р., термін дії 04/18 згідно довідки (а.с.103)) обліковувалась попередня кредитна заборгованість в сумі 14441,29 грн. списана з попередньої кредитної картки № НОМЕР_2 (а.с.100, а.с.103). Після проведення службової операції банком з поповнення рахунку в сумі 0,41 грн. розмір заборгованості відповідача з отриманого кредиту становив 14440,88 грн. Зазначений розмір заборгованості відповідачем та його представником не спростований. Із змісту розрахунку заборгованості(а.с.5-10), виписки по кредитному рахунку(а.с.100-102), наданого представником відповідача розрахунку видно, що за період з 06.10.2014 р. по 09.09.2017 р.(дата останнього використання відповідачем запозичених кредитних коштів) відповідачем фактично було отримано 9822,38 грн. кредитних коштів. В той же час за період з 23.10.2014 р. по 30.08.2017 р. відповідачем добровільно було повернуто банку згідно розрахунку представника відповідача 11156,00 грн. Суд враховує, що вказаний розрахунок представника відповідача не містить сплачених відповідачем банку коштів сплату яких підтверджено розрахунками позивача(а.с.6-9) та випискою по кредитному рахунку(а.с.100-102): 04.08.2015 р. в сумі 10,00 грн., 31.05.2016 р. в сумі 100,00 грн., 24.06.2016 р. в сумі 3,00 грн.(має бути 103,00, а враховано тільки 100,00 грн.), а також автоматично списаних банком в рахунок погашення боргу з інших рахунків позичальника в банку сум: 26.01.2018 р. - 0,22 грн., 26.02.2018 р. - 0,20 грн., 26.03.2018 р. - 1,95 грн., 26.04.2018 р. - 0,98 грн. та 02.08.2018 р. - 38,03 грн., а всього на суму 154,38 грн. В зв'язку з цим розмір заборгованості по кредиту, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає 12952,88 грн.: (14440,88 грн. + 9822,38 грн. = 24 263,26 грн.(розмір фактично отриманих кредитних коштів за період з 06.10.2014 р. по 09.09.2017 р. з врахуванням наявної станом на 06.10.2014 р. кредитної заборгованості); 11156,00 грн. + 154,38 грн. = 11310,38 грн. (розмір повернутих позичальником та списаних банком коштів за період з 23.10.2014 р. по 02.08.2018 р.); 24 263,26 грн. - 11 310,38 грн. = 12952,88 грн.).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.01.2011 р. в сумі 12952,88 грн. заборгованості за тілом кредиту.
Керуючись ст.ст.13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001): заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.01.2011 р. в сумі 12952,88 грн. заборгованості за тілом кредиту; 434,97 грн. судового збору.
На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скар ги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23.11.2020 р.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В