Справа № 675/1496/20
Провадження № 1-кп/675/142/2020
"23" листопада 2020 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в місті Ізяслав Хмельницької області матеріали кримінального провадження №12020245150000007, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області, місце проживання якого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, безробітного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_5 (по тексту - ОСОБА_5 , обвинувачений) з метою увійти в довіру та заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 (по тексту - ОСОБА_4 , потерпіла) 11.07.2020 року взявши з місця свого проживання з собою в кількості 10 штук сувенірні листівки, які ззовні схожі на грошові купюри 50 доларів США, які не відповідають зразку грошових купюр та є сувенірною продукцією, з відповідними написами про це, прийшов до останньої. ОСОБА_5 вказані сувенірні листівки передав ОСОБА_4 в якості повернення боргу його матері, таким чином увійшов у довіру останньої.
У подальшому ОСОБА_5 реалізуючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 під приводом позики, усвідомлюючи, що повертати борг немає матеріальної можливості, користуючись похилим віком потерпілої та виниклими з нею довірливими відносинами, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою отримав від неї грошові кошти в розмірі 5000, 00 гривень.
Надалі ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, 13.07.2020 року близько 20 години прослідував до місця проживання ОСОБА_4 , де перебуваючи в її будинку, шляхом зловживання довірою, достовірно знаючи, що придбані ним в магазині «Клас» сувенірні листівки, які ззовні схожі на грошові купюри номіналом 200 гривень, та які явно не відповідають зразку грошових купюр та є сувенірною продукцією, з відповідними написами про це, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, під приводом повернення боргу ОСОБА_4 передав для неї 25 вказаних сувенірних листівок, ззовні схожі на грошові купюри номіналом 200 гривень кожна, які становили загальну суму 5000, 00 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному вище будинку та не покидаючи його, впевнившись, що ОСОБА_4 сприйняла сувенірні листівки як грошові кошти державного зразка, продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на заволодіння коштів потерпілої, достовірно знаючи, що придбана ним в магазині «Клас» сувенірна листівка, яка ззовні схожа на грошову купюру номіналом 1000 гривень, та, яка явно не відповідає зразку грошових купюр та є сувенірною продукцією, з відповідними написами про це, під приводом розміну грошової купюри (сувенірної листівки) на дрібніші грошові купюри, шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1000, 00 гривень
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 190 КК України, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 6000, 00 гривень, яка в подальшому відшкодована повністю.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі. Будь-яким чином не оспорював вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, натомість у вчиненому щиро розкаювався.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, за згодою прокурора, за наявності аналогічної позиції потерпілої, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у шахрайстві при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії його обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України (на момент постановлення вироку) є кримінальним проступком, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, щиро розкаявся у вчиненому діянні, матеріальну шкоду відшкодував у повному обсязі.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який щиро покаявся у вчиненому, обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті кримінального закону, за яким визнав його винуватим. При цьому, з огляду на матеріальний стан обвинуваченого та дані досудової доповіді Ізяславського районного сектору філії Державна установа «Центр пробації» у Хмельницькій області від 02.10.2020 року №43/7/1770-20, суд вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Згідно двох ухвал слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15.07.2020 року та ухвали від 24.07.2020 року накладено арешти на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним з метою його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування арешту на майно, накладеного ухвалами слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15.07.2020 року та 24.07.2020 року і вирішення відносно нього питання як про долю речового доказу у відповідності до положень статті 100 КПК України.
Цивільні позови, як і витрати на залучення експертів для проведення експертиз відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 392, 394, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт, строком на 240 (двісті сорок) годин.
З набранням вироком законної сили та з метою його виконання, арешти накладені згідно двох ухвал слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15.07.2020 року та ухвали від 24.07.2020 року - скасувати.
Речові докази по справі:
-дві купюри номіналом по двісті гривень, кожна із серійними номерами ПД 7513411, ХЕ 6904247, одну купюру номіналом сто гривень із серійним номером YЙ 5835287, три купюри номіналом по одній гривні кожна із серійними номерами Y3 7722447, YH 5830311, ПВ 8320672, - повернути ОСОБА_4 ;
-квитанцію до прибуткового касового ордера №3546 від 14.07.2020 року, товарний чек №3455 від 13.07.2020 року, одну сувенірну листівку, схожу на купюру номіналом тисячу гривень, двадцять п'ять сувенірних листівок, схожих на купюри номіналом двісті гривень кожна, десять сувенірних листівок схожих на купюри номіналом 50 доларів США кожна та розписку від 11.07.2020 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Апеляційна скарга на вирок суду в порядку статті 392 КПК України може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1