Справа № 675/2202/20
Провадження № 1-кс/675/448/2020
"20" листопада 2020 р. м. Ізяслав
Слідчий суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240150000243 від 18.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-
На розгляд слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області передано клопотання старшого слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020240150000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, слідчий вказує, що 16.11.2020 року, поблизу господарства, що по вул. Шевченка, 13 в м. Ізяслав Хмельницької області, ОСОБА_5 відкрито без застосування насильства викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон марки "DONOD", моделі «D9101» та смарт-годинник "AMAZFIT" моделі "A1608FCC", чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму близько 1000, 00 гривень.
Як зазначає в клопотанні слідчий, ОСОБА_5 самостійно звернувся до органу досудового розслідування з відповідною письмовою заявою та добровільно повернув викрадене майно, яке постановою слідчого визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
На думку слідчого, на вказане майно, слід накласти арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, оскільки воно є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На переконання слідчого таке клопотання виправдане, оскільки вказане в клопотанні майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та визнане речовим доказом, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, вказавши на те, що зазначене в клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. На думку слідчого з метою проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні існує потреба постановлення рішення про арешт майна, так як подальше використання такого майна може призвести до спотворення або знищення слідів кримінального правопорушення.
Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог закону завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів провадження клопотання вбачається, що 16.11.2020 року поблизу господарства, що по вул. Шевченка, 13 в м. Ізяслав Хмельницької області, ОСОБА_5 відкрито без застосування насильства викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон марки "DONOD", моделі «D9101» та смарт-годинник "AMAZFIT" моделі "A1608FCC", чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму близько 1000, 00 гривень
Як свідчить письмова заява ОСОБА_5 від 19.11.2020 року, останній добровільно повернув мобільний телефон марки "DONOD" без батереї та смарт-годинник "AMAZFIT", чорного кольору.
Як встановлено слідчим суддею відомості по даному факту 18.11.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240150000243 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Слідчий суддя вказує на доведеність обставин на які покликається у своєму клопотанні слідчий.
Як вбачається з матеріалів клопотання, а саме постанови старшого слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 19.11.2020 року мобільний телефон марки "DONOD", моделі «D9101» та смарт-годинник "AMAZFIT" моделі "A1608FCC", визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12020240150000243.
При цьому слідчий суддя констатує, що з огляду на встановлений факт відкритого викрадення чужого майна та попередньої кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 186 КК України зазначене в клопотанні майно по своїй суті може являється об'єктом дослідження під час проведення експертиз, а відтак на даному етапі досудового розслідування його зберігання власником чи іншим користувачем може створити реальну загрозу його зникнення або знищення, спотворення слідів вчиненого кримінального правопорушення, що унеможливить проведення будь-яких експертиз, і відповідно суттєво вплине на хід досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту вказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя констатує, що вказане майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та є речовим доказом, і, дійсно може містити сліди кримінального правопорушення, слідчим доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а відтак, з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки "DONOD", моделі «D9101» та смарт-годинник "AMAZFIT" моделі "A1608FCC", належних ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення заборони відчуження, користування та розпорядження ними.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1