Справа № 673/1008/20
Провадження № 2/673/422/20
11 листопада 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вовковинецької селищної ради Деражнянського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай), -
У липні 2020 року позивач звернулася із означеним позовом до суду, вказавши, що з 1955 року вона була членом колгоспу «Жовтень» c. Радівці Деражнянського району Хмельницької області, згодом реорганізованому в кооперативну спілку селян ім. Коцюбинського, у зв'язку з чим має право на земельну частку (пай) в землі, що перебувала в колективній власності вказаного КСГП. Так, з 30 грудня 1955 року до 30 грудня 1982 року позивач працювала у колгоспі дояркою та на різних роботах, крім того, під час її роботи у колгоспі їй було призначено пенсію: з 08 квітня 1968 року - по інвалідності ІІІ групи; з 21 червня 1982 року - по інвалідності ІІ групи; з 05 квітня 1993 року - пенсію за віком довічно. Однак в січні 2020 року, із листа Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №К-11/0-0.23-15/137-20 від 21 січня 2020 року, позивачу стало відомо про те, що її не було включено до списку громадян-членів КСС ім. Коцюбинського та на її ім'я не було видано сертифіката на право на земельну частку (пай). Позивач стверджує, що вона не включена до такого списку помилково, оскільки на момент паювання землі та видачі державного акта на землю вказаному КСП вона була членом колгоспу, а тому, посилаючись на порушення внаслідок наведеної обставини її права на земельну частку (пай), передбаченого законодавством, позивач просила визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах, із земель сільськогосподарського призначення на території Радовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Ухвалою судді від 05 серпня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ухвалою від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити його з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.
Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 16 червня 1995 року кооперативній спілці селян ім. Коцюбинського було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №0015.
До даного державного акту було додано список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, з якого вбачається, що ОСОБА_2 до такого списку включена не була.
Ця ж обставина підтверджується письмовим повідомленням Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №К-11/0-0.23-15/137-20 від 21 січня 2020 року, із якого вбачається, що ОСОБА_2 у вказаному списку відсутня.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що її помилково не було включено до списку громадян-членів КСС ім. Коцюбинського, оскільки на момент паювання землі та видачі державного акта на землю вказаному КСГП вона була членом колгоспу, отримуючи колгоспну пенсію.
Вирішуючи обґрунтованість таких її доводів, судом враховується наступне.
Земельна частка (пай) - це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ Президента) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень Указу Президента, особа набуває права на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю та одержання КСП цього акта.
З огляду на таке, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.
Отже, спірні правовідносини щодо права на земельну частку (пай) виникли з часу отримання КСС ім. Коцюбинського державного акта на право колективної власності на землю 16 червня 1995 року.
Як встановлено судом із архівної довідки №696 від 13 вересня 2019 року, виданої комунальним підприємством Деражнянський районний трудовий архів на підставі фонду №22 Справа «Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника» колгоспу «Жовтень» с. Радівці Деражнянського району Хмельницької області, ОСОБА_2 у 1955-1982 роках працювала у вказаному колгоспі дояркою та на інших роботах.
Ця ж обставина встановлена із відомостей трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , якою підтверджується факт роботи позивача в колгоспі у 1955- 1983 роках.
Крім того, наявними в матеріалах справи копіями пенсійних посвідчень підтверджується, що позивачу було призначено пенсію: з 08 квітня 1968 року - по інвалідності ІІІ групи; з 21 червня 1982 року - по інвалідності ІІ групи; з 05 квітня 1993 року - пенсію за віком довічно.
Таким чином, судом встановлено, що позивач на дату видачі КСС ім. Коцюбинського державного акта на право колективної власності на землю, тобто 16 червня 1995 року, являлась членом цього КСП, будучи пенсіонером з числа працівників, однак в список громадян-членів, доданого до державного акта на право колективної власності такого КСГП, включена не була.
При цьому жодних відомостей щодо виключення ОСОБА_2 із членів колгоспу чи щодо її звільнення судом не здобуто.
Зокрема, із письмового повідомлення архівного відділу Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №04-05/30/2020 від 30 жовтня 2020 року вбачається, що при перегляді протоколів засідання правління та протоколів загальних зборів членів колгоспу «Жовтень» с. Радівці Деражнянського району Хмельницької області за 1982/1983 роки відомостей про звільнення з роботи ОСОБА_2 не виявлено.
З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_2 права на земельну частку (пай).
Разом з тим, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
При цьому для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
Згідно із ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 80 ЦПК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Вирішуючи питання перебігу позовної давності, суд враховує, що саме з часу видачі державного акта на право колективної власності на землю позивач могла дізнатися про порушення свого права.
З огляду на те, що право на позов у позивача виникло ще у 1995 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов'язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви відповідачем.
При цьому суд враховує, що позивачем не наведено поважних причин пропуску нею строку позовної давності, встановленого законом, як і не заявлено відповідного клопотання про поновлення такого строку судом.
Так, судом не приймаються до уваги доводи позивача в тому, що про факт порушення права на земельну частку (пай) їй стало відомо лише в січні 2020 року, із листа Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №К-11/0-0.23-15/137-20 від 21 січня 2020 року, оскільки будучи пенсіонером та отримуючи колгоспну пенсію станом на 1995 рік, позивач повинна була дізнатися про порушення свого права в межах строку, визначеного ст. 71 ЦК УРСР.
В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності на звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Вовковинецької селищної ради Деражнянського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: Хмельницька область, Деражнянський район, с. Радівці, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області 27 червня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - Вовковинецька селищна рада Деражнянського району Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Миру, 24, код ЄДРПОУ 04406222.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2020 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна