1[1]
18 листопада 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.04.2020.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року та просить постановити нову, якою визнати бездіяльність СБУ незаконною. Зобов'язати Голову СБУ зареєструвати його заяву про вчинення злочину від 27.03.2020 в ЄРДР за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 365, ч.. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 397, ч. 1 ст. 442 КК України щодо ОСОБА_3 , за .ч 2 ст. 365, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 397, ч. 1 ст. 442 КК України щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та визнати його потерпілим.
Перевіривши матеріали провадження суддя-доповідач вважає, що заявнику необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 4 ст. 399 КПК України визначено, якщо апеляційна скарга, подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування. Ухвала, якою відмовлено в задоволенні чи задоволено скаргу на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, до вказаного переліку не входить.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Зі змісту статті 309 КПК України убачається, що окрім рішень, визначених ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскарженні в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Отже, ч. 4 ст. 399 КПК України визначає не право, а обов'язок судді-доповідача відмовити у відкритті провадження, тому що закон визначив чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
Тобто, апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.04.2020, - чинним КПК України не передбачено.
Таким чином, суддя-доповідач, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, встановивши, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року, якоювідмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.04.2020.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Суддя
Київського апеляційного ОСОБА_1
Справа № 11-сс/824/5612/2020
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_6
Доповідач: ОСОБА_1