Справа № 629/4965/20
Номер провадження 3/629/978/20
20.11.2020 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Лозівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, інваліда ІІ групи, фізичної особи-підприємця, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.44-3 КУпАП,
права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, роз'яснені,
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області 26 жовтня 2020 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 157481 від 24 жовтня 2020 року, в якому вказано, що 24 жовтня 2020 року о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , працюючи караоке-менеджером в кафе «Крик» за адресою: м.Лозова, вул.Миру, буд.-1А, не припинив діяльність кафе, чим порушив пункт 4 протоколу №30 позачергового засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 15 жовтня 2020 року, таким чином вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення не визнав, проти складеного протоколу заперечував та пояснив, що він не є власником кафе «Крик», не працює, не організовував культурно-масовий захід в кафе, хто є власником вказаного закладу йому не відомо, ніякими правами щодо організації режиму роботи кафе не наділений. В день складення протоколу про адміністративне правопорушення зайшов в кафе з єдиною метою - включити караоке-пісні та поспілкуватися зі знайомими. В цей день не організовував в кафе «Крик» культмасового заходу, тобто не проводив свою господарську діяльність.
У зв'язку з викладеним, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 з наступних підстав.
Згідно ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.ст. 245, 252, 280 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України" Про захист населення від інфекційних хворіб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стаття 44-3 КУпАП має бланкетний характер і відсилає до нормативно-правових актів, якими установлено правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно пункту 4 протоколу №30 позачергового засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 15 жовтня 2020 року обмежено роботу з 20-00 до 07-00 суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо).
Таким чином, зазначена заборона на певні види діяльності на період карантину поширюється на спеціальних суб'єктів - на суб'єктів господарської діяльності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 157481 від 24 жовтня 2020 року ОСОБА_1 інкриміновано пункт 4 протоколу №30 позачергового засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 15 жовтня 2020 року, проте заборона, викладена в пункті 4 протоколу №30 позачергового засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 15 жовтня 2020 року стосується лише суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ч. 2 ст.55ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою господарської організації - кафе «Крик», а є громадянином України, який зареєстрований відповідно до закону як підприємець, який здійснює свою господарську діяльність в м.Лозова Харківської області без зазначення конкретної юридичної особи.
Тому беручи до уваги, що ОСОБА_2 не безпосереднім суб'єктом господарювання (посадовою особою) кафе «Крик», тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП він не є суб'єктом вказаного правопорушення. Сам протокол та додані до нього матеріали не містить відомостей та належних доказів того, що ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання та доказів на підтвердження здійснення останнім господарської діяльності.
У відповідності до положення ст. 9 КпАП України - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.
Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.
Відповідно ст. 44-3 КпАП України диспозиція статті передбачає порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Суд наголошує на тому, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, тому кваліфікація дій правопорушника за ст. 44-3 КУпАП без доказової бази, є грубим порушенням вимог закону.
Відповідно дост. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких антисуспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення неможливо, а порушена справа підлягає закриттю.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
При складанні протоколу інспектором повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при дослідженні справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Також, працівники Національної поліції повинні не забувати, що їх завданням є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги ( ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»), а не виконувати лише тільки функцію карального органу, необхідно працювати на довіру громадян України.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги послідовні та логічні заперечення щодо протоколу, що не викликають сумніву щодо їх достовірності, відсутність виконання працівниками поліції приписів Кодексу України про адміністративне правопорушення і дотримуючись його завдань, суд вважає за необхідне закрити справу за відсутністю у діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
В свою чергу, Законом України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП України визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП України, суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283-284 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.А. Смірнова