"23" листопада 2020 р.
Ленінський районний суд м.Харкова
іменем України
19 листопада 2020р. Справа 621/3968/20 Провадження №2/642/1297/20
Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;
За відсутності позивача Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», якій заявив про розгляд справи за їх відсутності, відповідача ОСОБА_1 , повідомленої про день та час розгляду справи;
розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором кредиту,-
Звертаючись до суду позивач на підставі вимог ст.1050, 1054 ЦК України заявляє позовні вимоги до ОСОБА_2 , а саме:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі - 64818.82грн. за кредитним договором.
В обґрунтування заявленого змісту позовних вимог, позивач вказав, відповідно до укладеного договору №95296843000 від 06.06.2019р., відповідач отримав кредит у сумі 49960грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, щомісяця.
За вимогами статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і встановлений строк відповідно до умов договору та закону.
У порушенні умов договору та закону, Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 30.07.2020р. має заборгованість - 64818.82грн. У зв'язку з чим позивач заявляє позовні вимоги.
Відповідач заперечень суду не надав.
Позивач на позові наполягав, що вказав представник в заяві наданої суду.
Судом в межах завалених позовних вимог, на підставі наданих доказів, встановлені наступні факти та обставини:
Сторонами було укладено кредитний договір №95296843000 від 06.06.2019р., шляхом підписання договору, згідно з умовами якого позивач надав кредит у сумі 49960грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, щомісячно: до 6го числа кожного місяця, відповідач здійснює ануїтетні платежи у розмірі 4000грн.
Станом на 30.07.2020р. по договору кредиту є заборгованість відповідача перед позивачем, згідно наведеного розрахунку, на загальну суму 64818.82грн, а саме:
- 44343.54 грн. - заборгованість за кредитом;
- 18211.46грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
- 1700.76грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом на підставі вимог ст.625 ЦК України
- 500грн. заборгованість по комісії;
- 16.05грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 47.01грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
Дослідив та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи суд вважає:
За вимогами ст.ст. 11, 13 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори і інші правочини. Особа здійснює цивільні права і обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 549 ЦК України визначено: Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правої наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язанні якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлену договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно вимог статті 625 ЦК України визначено:
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1050 ЦК України визначено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Отже, між сторонами існують права та обов'язку на підставі договору визначені ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи встановлені обставини згідно наданих доказів, суд вважає, позивач зобов'язання за договором виконав належним чином у вигляді наданого кредитного ліміту платіжної картки відповідачу.
Наявна заборгованість за кредитом відповідача свідчить про порушення прав позивача, що визначено ст..610 ЦК України.
Таким чином, наявна заборгованість по оплаті передбачених договором платежів свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, що дає право вимоги позивача та звернення до суду за захистом своїх прав.
У відповідності до договору, позичальник зобов'язаний повертати кредит щомісяця в строки визначені договором, тобто вчиняти дії в межах виконання договірних зобов'язань.
Проте, позивач, в обґрунтування своєї правової позиції, заявляє вимоги про стягнення неустойки у виді штрафу, в межах забезпечення прав за договором кредиту.
Порушення відповідачем, своїх обов'язків за договором кредиту, є підставою вимог позивача про стягнення неустойки.
Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ч.1 ЦПК України визначено: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У виконання вимог ст..ст.12, 13 ЦПК України відповідачем не спростовано наданих розрахунок позивача, щодо заборгованості за кредитним договором, а за таких обставин, суд вважає наданий позивачем розрахунок суми заборгованості, відповідає умовам договору.
Отже, сукупність досліджених доказів, щодо заборгованості відповідача перед позивачем в межах виконання умов договору, які свідчать про невиконання умов договору з боку відповідача згідно наданого розрахунку заборгованості відповідача, відповідно до вказаних норм закону є підставою для задоволення вимог.
Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором кредит, задовольнити повністю.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (код 0980750 місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором №95396843000 від 06.06.2019 року у розмірі 64818,82 (Шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять грн. 82 коп., судові витрати з судового збіру у розмірі 2102грн. 00 коп., а всього стягнути 66 920(шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять)грн. 82коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом який його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 30ти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М.Євтіфієв