Справа № 521/12286/20
Провадження № 2/521/3347/20
23.11.2020 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Філозофенко А.С.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Укртелеком», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області про звільнення майна з під арешту, -
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Першого Малиновського ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області про звільнення майна з під арешту.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.08.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків
31.08.2020 року до суду від позивача надійшла заява з усуненими недоліками (вхід.№35832). Позов обґрунтований наступними обставинами.
ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , в рівних частках, на підставі Розпорядження органу приватизації №480 від 21.02.2005р. отримали в приватну власність в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 та отримали Свідоцтво про право власності на житло від 21.02.2005р. (а.с.34,35).
У червні 2020року позивач звернувся до нотаріальної контори з приводу відчуження належної йому Ѕ частини квартири, однак нотаріус виявив наявний в Єдиному держаному реєстрі заборон об'єктів нерухомого майна арешт, який було накладено на ј частину належній мені частини квартири і запропонувала звернутися до виконавчої служби для з'ясування підстав накладення арешту.
Перший Малиновський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області надав інформацію, що арешт було накладено за борг у сумі 357 (триста п'ятдесят сім) гривень 60 коп. до ПАТ «Укртелеком», про відсутність якого позивачем було отримано відповідну Довідку від 10.07.20р. про відсутність боргів від ПАТ «Укртелеком» (квитанцію №1-121к від 25.06.20р.) (а.с.7).
Позивач звернувся до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою про зняття арешту реєстраційний номер обтяження: 8702235, зареєстрованого: 08.05.2009 11:56:33 за № 8702235 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН392459, 07.05.2009р., Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, об'єкт обтяження: квартира, 1/4 частина, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 , заявник: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Код: 35048858, 65076, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 42 (копія, завірена належним чином, інформації з реєстру нерухомого майна у додатку, оригінал у Позивача).
У відповідь на заяву Позивача Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) листом від 03.07.20року № 20974 повідомив наступне: у відповідності до бази даних АСВП відсутні будь-які відомості щодо виконавчого провадження при примусовому виконанні якого накладено арешт Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження НОМЕР_1 від 07.05.2009 року, яку видав Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. У відповідності до «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» №699/30567 від 09 червня 2017року, а саме п.2 розділу XI - «Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить три роки».
Таким чином виконавче провадження при примусовому виконанні якого накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН 392459 від 07.05.2009року, видав Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, станом на сьогодні знищено, в зв'язку з чим неможливо з'ясувати підстави та обставини накладення арешту (а.с. 6).
Позивач вважає, так як всі матеріали виконавчого провадження знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання та для зняття арешту потрібно звернутися до суду на підставі ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». Додатково зазначивши, що наявність вищезазначеного арешту порушує його права та перешкоджає в розпорядженні ј частки квартири під АДРЕСА_1 , і так як відсутність вищезазначених відомостей не дає можливості державному виконавцю своєю постановою зняти арешт позивач звернувся до суду для усунення таких перешкод шляхом скасування (зняття) арешту в судовому порядку.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.
Від представника ПАТ «Укртелеком» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимоги ОСОБА_1 , викладені в позовній заяві, не визнають повністю з наступних причин:
Згідно даних, які зареєстровані в абонентській базі ПАТ «Укртелеком» за адресою АДРЕСА_1 ніколи не був встановлений телефон та зареєстрований жодний абонент.
За наданими Позивачем даними, а саме прізвищем та ініціалами було знайдено лише один особовий рахунок - НОМЕР_2 , який був прив'язаний до абонента « ОСОБА_3 » (на російській мові) та адрес: АДРЕСА_3 . Однак, жодних даних (паспортних даних, коду ІПН та повного ім'я та по батькові абонента) не зберіглось, адже договір із даним абонентом був розірваний у 2009 році.
Останніми даними про вищевказаного абонента в реєстрі ПАТ «Укртелеком» зазначені дані про борг у розмірі 337,70 грн. станом на серпень 2009 р.
В серпні 2010 р. на забалансовий рахунок була списана частина боргу за особовим рахунком № 00-1030074 у розмірі 76,33 грн.
В серпні 2010 р. частина вищезазначеного боргу Позивача, а саме 176,06 грн. була продана колекторській фірмі «Українська колекторська група», а у квітні 2014 р. дана сума списана на забалансовий рахунок.
25 червня 2020 року вищевказаний особовий рахунок № НОМЕР_2 було поповнено на 357,60 грн.
10 липня 2020 року Центр телекомунікаційних послуг Одеської філії ПАТ «Укртелеком» видав довідку про відсутність боргів за особовим рахунком № НОМЕР_2 .
В серпні 2020 року за рішенням координаційного центру ПАТ «Укртелеком» за заявою ОСОБА_1 від 10 липня 2020 року сума, яку Позивач сплатив у 2020 році була повернута, оскільки борги були списані та жодні грошові вимоги до Позивача були відсутні.
Таким чином, заборгованість абонента з особовим рахунком № НОМЕР_2 станом на 23.10.2020 року повністю списана.
Станом на сьогоднішній день Договір № 00-1030074 та Договір купівлі-продажу боргу ТОВ «Українська колекторська група» знищено через сплив трьох річного строку зберігання договорів та угод встановленого Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 р.
Також представник ПАТ «Укртелеком» зазначила, що не має жодних нормативно встановлених повноважень та можливості зняти арешт (обтяження) з ј частини квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, ПАТ «Укртелеком» вважає себе неналежним відповідачем по даній справі. Додатково наголошували, що жодних майнових вимог до Позивача у Відповідача немає, всі документи щодо особового рахунку - НОМЕР_2 знищені у зв'язку зі спливом строку їх зберігання. Більш того, представник ПАТ «Укртелеком» зазначила, що жодним чином не порушувало права та законні інтереси Позивача.
У зв'язку з вищенаведеним представник ПАТ «Укртелеком» просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укртелеком», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області відмовити у повному обсязі.
Позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з'явились, проте представник позивача ОСОБА_4 подала заяву (вх. 46407 від 28.10.2020 року) про розгляд справи за їх відсутності, в якій додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, проте на підставі довіреності №4909 від 12.12.2019 року подала через канцелярію суду заяву (вх. 46277 від 28.10.2020 року) в якій зазначила, що просить суд розглянути справу за її відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області по справі про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність сторін по справі за наданими до справи документами.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази на які він посилається звертаючись до суду з відповідним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження селище Димитрове Красноармійського району Донецької області, що підтверджується паспортом громадянина України виданим Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 09.06.1997 року (а.с.38).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №218591940 від 30.07.2020 року судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) належить на праві спільної часткової власності Ѕ квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Також, згідно інформації про державну реєстрацію обтяжень №8702235 на вказане майно накладено арешт на підставі постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН392459, від 07.05.2009р., Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Перший Малиновський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області надав інформацію, що арешт було накладено за борг у сумі 357 (триста п'ятдесят сім) гривень 60 коп.
Згідно даних, які зареєстровані в абонентській базі ПАТ «Укртелеком» за адресою АДРЕСА_1 ніколи не був встановлений телефон та зареєстрований жодний абонент.
За наданими Позивачем даними, а саме прізвищем та ініціалами було знайдено лише один особовий рахунок - НОМЕР_2 , який був прив'язаний до абонента « ОСОБА_3 » (на російській мові) та адрес: АДРЕСА_3 . Однак, жодних даних (паспортних даних, коду ІПН та повного ім'я та по батькові абонента) не зберіглось, адже договір із даним абонентом був розірваний у 2009 році.
Останніми даними про вищевказаного абонента в реєстрі ПАТ «Укртелеком» зазначені дані про борг у розмірі 337,70 грн. станом на серпень 2009 р.
В серпні 2010 р. на забалансовий рахунок була списана частина боргу за особовим рахунком № 00-1030074 у розмірі 76,33 грн.
В серпні 2010 р. частина вищезазначеного боргу Позивача, а саме 176,06 грн. була продана колекторській фірмі «Українська колекторська група», а у квітні 2014 р. дана сума списана на забалансовий рахунок.
25 червня 2020 року вищевказаний особовий рахунок № НОМЕР_2 було поповнено на 357,60 грн.
Від ПАТ «Укртелеком», про відсутність боргу позивачем було отримано відповідну Довідку від 10.07.20р. про відсутність боргів від ПАТ «Укртелеком» (квитанцію №1-121к від 25.06.20р.) (а.с.7.8).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Оскільки судом встановлено, що заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_2 була повністю сплачена та станом на 23.10.2020 року повністю списана, тому накладення арешту на 1/4 квартири позивача, обтяження у вигляді арешту, який накладено на нерухоме майно, яке належить позивачу, перешкоджає вільному розпорядженню майном, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законними та обґрунтованими, тому мають бути задоволені.
Керуючись ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 41, 124 Конституції України, ст. ст.16, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391, 386 ЦПК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ: 21560766, місцезнаходження: 01601, м.Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18, адреса для листування: 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області (65076, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 42, ЄДРПОУ - 41405395) про звільнення майна з під арешту, - задовольнити повністю.
Зняти арешт з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної часткової власності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження НОМЕР_1 від 07.05.2009 року Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.11.2020 року.
Суддя: О.С. Леонов
23.11.20