справа №521/8776/20
провадження №2/521/2724/20
04 листопада 2020 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді Михайлюка O.A.,
при секретарі Бершадській А.Ю.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» про стягнення середньої заробітної плати у зв'язку з невидачею трудової книжки, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» про стягнення середньої заробітної плати у зв'язку з невидачею трудової книжки, посилаючись на те, що наказом № 154/ОС-18 від 01 жовтня 2018 року позивач звільнена з посади завідувача канцелярією Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
02.03.2020 року ОСОБА_1 знову прийнято на посаду завідувача канцелярії Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Позивач стверджує, що в період з 01.10.2018 року по 02.03.2020 року була без трудової книжки з вини відповідача, що позбавляло її можливості влаштуватися на іншу роботу, тому вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача подав до суду заяву, відповідно до якої просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що наказом № 154/ОС-18 від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача канцелярією Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Відповідно до довідки ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 16.03.2020 року, наказом виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» з 02.03.2020 року ОСОБА_1 знову прийнято на посаду завідувача канцелярії Державної установи «Одеський слідчий ізолятор». Трудову книжку при звільненні ОСОБА_1 не отримувала.
Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.
Крім того п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення; при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Позивачем не надано суду доказів, що вона намагалась самостійно отримати трудову книжку.
Під час розгляду справи будь-яких доказів, що позивач внаслідок неотримання нею трудової книжки мала перепони щодо працевлаштування на іншу роботу, не надано, як і не доведено вимушеного прогулу, у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки.
Так, позивачем не доведено вини відповідача у невидачі трудової книжки, також не надано доказів того, що позивач зверталась до відповідача за її видачею, намагалася її отримати, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з невидачею трудової книжки є безпідставними.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України»,
№ 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» про стягнення середньої заробітної плати у зв'язку з невидачею трудової книжки - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк