Справа № 459/3061/20 Провадження № 3/459/1264/2020
19 листопада 2020 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Дем'яновськаЮ.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу продавцем кафе-бару «Бейкер Маркет», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №485063 від 01.11.2020 року, 01.11.2020 року близько 23:00 год. ОСОБА_1 , працюючи продавцем кафе-бару «Бейкер Маркет», не припинила реалізацію товару після 22:00 год., а саме здійснювала реалізацію товару 01.11.2020 року о 22:40 год., чим порушила п.5 п.11 Постаногви КМУ від 21.10.2020 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була обізнана про час і місце розгляду справи, не заявляла жодних клопотань до суду.
Оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, тому враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП вважаю можливим розглянути справу без його участі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року ( зі змінами) визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
У відповідності до ст. 41 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в порушенні особою (яка є суб'єктом правопорушення) правил щодо карантину людей, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, то такий містить неповну інформацію щодо нормативного акту, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималася особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Крім цього, у протоколі не зазначено який пункт, підпункт, статтю ЗУ « Про захист населення від інфекційних хвороб» порушила ОСОБА_1 .
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №485063 від 01.11.2020 року відносно якого ОСОБА_1 притягується до відповідальності, не містить ознак об'єктивної сторони складу правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
При цьому всі викладені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Отже, дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження по справі слід закрити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП,суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська