Справа № 454/997/20
20 листопада 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Великомостівської міської ради про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
Позивач звернувся в суд та просить виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запис про особу батька та по-батькові і стягнути судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.11.2013р. сторони зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідачки народився син ОСОБА_3 .
У зв'язку з тим, що сторони перебували у шлюбі у свідоцтві про народження дитини в графі батько записаний позивач - ОСОБА_1 .
Ще під час вагітності відповідачки у позивача виникли сумніви щодо його батьківства, оскільки не той момент відносини між ними погіршились. Однак ОСОБА_2 завірила позивача, що це його дитина.
Про те, згодом особисто від дружини він дізнався, що не є його біологічним батьком.
Пізніше він довідався, що відповідно до судового наказу виданого Сокальським районним судом 12.06.2019р. з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку.
Вважає, що актовий запис про народження, в якому він записаний батьком ОСОБА_3 не відповідає дійсності.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибула, однак на адресу суду надіславла лист-зверення в якому вказала, що позивач є батьком сина ОСОБА_3 , позовні вимоги заперечує у повністю і взагалі вона не вважає за необхідне їздити у суд чи у експертну установу.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.11.2013 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (актовий запис №12 від 23.02.2018р. в книзі реєстрації народжень; місце реєстрації - Великомостівська міська рада Сокальського району Львівської області).
Відповідно до частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі статтею 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статті 126 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Не має права оспорювати батьківство, зокрема, особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні спору про оспорення батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
За клопотанням позивача ухвалою від 17.06.2020р. у даній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 , була достовірно обізнана про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, належним чином повідомлена експертною установою про дату, час та місце проведення судової медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з'явилася для забору біологічних зразків разом із дитиною - сином ОСОБА_3 , що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
Нез'явлення відповідача разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про те, що він не є біологічним батьком дитини.
Також, судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідача разом із дитиною у її проведенні.
Відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з'явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини. Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який відповідачем ні визнається, ні заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини не від позивача.
Перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач оспорює своє батьківство, на час вагітності відповідачки сторони не проживали разом і не бажає у подальшому приймати участь у вихованні дитини, а тому виключення відомостей з актового запису ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 відповідає інтересам позивача. Відповідач не надала та не навела жодних переконливих доказів на спростування доводів позивача та наданих ним доказів.
На підставі наведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають до задоволення.
Разом з цим, відповідно до ст.141 ЦПК України, з судові витрати понесені позивачем слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №12 від 23.02.2018 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Великомостівською міською радою Сокальського району Львівської області.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Великомостівська міська рада, ЄДРПОУ: 04056316, місце знаходження: м.Великі Мости, вул.Шевченка, 6 Сокальський район, Львівська область.
Головуючий: Л. Ю. Фарина