Справа № 441/1325/19
пр.№ 1-кп/464/74/20
16 листопада 2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 441/1325/19, внесене 23 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140180000117, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Молошковичі Яворівського району Львівської області, проживаючого: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
У провадженні суду на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року обвинуваченому застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 842 000 гривень. У подальшому неодноразово ухвалами суду строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено на визначені терміни, востаннє 23 вересня 2020 року з визначенням розміру застави в сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 051 1000 гривень.
Згідно із положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків. Потерпілим підтримано клопотання прокурора.
Захисники просять у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покликаючись на судову практику Європейського суду з прав людини та недоведеність прокурором як ризиків, так і розміру застави. Обвинувачений позицію захисника підтримав.
У порядку п.20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою таке розглядається головуючим.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Ухвалою суду від 10 червня 2020 року про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2020 року, встановлено, що при вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за останнім передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також з огляду на особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований (що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу та постійної зайнятості), його сімейний і матеріальний стан, стан здоров'я, а також характер інкримінованих злочинів, та кількість епізодів злочинної діяльності, те, що останній перебував в розшуку, суд прийшов до переконання, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозв'язку можуть свідчити про те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконними засобами (способом) впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та встановлення істини у справі. У зв'язку із наведеним суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_3 та тяжкості пред'явленому йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено.
Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченому більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:
переховуватися від суду - загрожує покарання до 12 років позбавлення волі, перебування у розшуку у зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, відсутність міцних соціальних зв'язків - відсутнє постійне місце праці, неодружений, на утриманні осіб немає, отримував паспорт для виїзду за кордон, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування;
незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні - ними заявлено цивільні позови про відшкодування в завданої шкоди понад 8 000 000 гривень та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено, а в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них;
продовжити вчиняти кримінальні правопорушення - інкримінується вчинення чотирьох корисливих кримінальних правопорушень з численною кількістю епізодів злочинної діяльності та 53 потерпілими за відсутності жодного офіційного джерела доходу;
Ризики «знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» та «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» жодним чином прокурором не доведені, що в цілому не впливає на вирішення запобіжного заходу.
Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечить дієвість та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим. Більш м'які запобіжні заходи, як просить захист, чи їх незастосування не забезпечать його належної поведінки: домашній арешт з урахуванням індивідуальної характеристики особи обвинуваченого, який перебував у розшуку під час досудового розслідування, не переконало суд у можливості дотримання такого; застава та особиста порука не вирішувалися, оскільки не надходило такого клопотання; особисте зобов'язання не відповідає степеню тяжкості кримінальних правопорушень.
Оскільки з дня надходження до суду обвинувального акта судове провадження не завершене, строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою.
Як визначено ухвалою суду від 27 вересня 2019 року у даному випадку, зважаючи на розмір інкримінованої шкоди, ухилення обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, останній вважає ці обставини виключними, тобто достатніми для застосування положень ч.5 ст.182 КПК України щодо визначення розміру застави.
Ураховуючи відсутність обов'язку суду не визначати заставу за ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень проти власності та даних про майновий стан обвинуваченого, останньому слід визначити в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 051 000 гривень. Розмір завданої інкримінованої шкоди - 8 559 770 гривень та поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування є виключними обставинами та свідчать, що застава згаданому у розмірі достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього. Перспектива втрати даної суми застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором. У разі внесення обвинуваченим суми застави покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.331, 369-372 КПК України,
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 січня 2021 року включно із визначенням застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 051 000 гривень.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Вказані обов'язки діють до 14 січня 2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1