Справа №463/9958/20
Провадження №1-кс/463/5471/20
11 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 щодо не проведення слідчих дій у межах кримінального провадження № 12018140040001950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; зобов'язання до вчинення дій -
Скаржник звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , яка полягала у невиконанні вимог статей 2, 91, 92, 94, 131, 159, 278 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140040001950 від 25.07.2018, а саме:
- не виконав завдання кримінального провадження, не встановив обставин, які підлягають доказуванню;
- не зібрав, не перевірив, не оцінив докази з метою встановлення таких обставин;
- проігнорував обов'язком доказування обставин, які покладаються на слідчого;
- не надав оцінки доказам (оскільки не зібрав таких взагалі);
- не реалізував жодного виду заходів забезпечення кримінального провадження;
- не надіслав потерпілому у встановленому порядку копії постанови про закриття кримінального провадження від 26.04.2019 року;
- не допитав осіб в якості свідків - власників та мешканців кв. АДРЕСА_1 ;
- не виконав вимоги ст. 159 КПК України з метою законного зняття копії інформації з системи відеоспостереження та належного документування згідно КПК даного доказу у кримінальному провадженні;
- не провів перевірку на причетність до вчинення зазначеного злочину громадянина ОСОБА_6 ;
- не вжив заходів для затримання підозрюваного ОСОБА_6 та не провів його допит на причетність до вчинення даного злочину;
- не вирішив питання про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 ;
- не вжив заходів для встановлення викраденого майна;
- не вилучив одяг, в якому одягнутий був підозрюваний при вчиненні злочину, з метою доказу його причетності до вчиненого;
- не вчинив жодної іншої слідчої та розшукової дії для встановлення злочинця та розкриття даного злочину.
Просить зобов'язати слідчого СВ Личаківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140040001950 від 25 липня 2018 року, провести досудове розслідування з дотриманням вимог статей: 2, 91 ,92 , 94, 131, 159, 278 та інших КПК України, вчинити зазначені та інші необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні.
Крім того, просить визнати протиправною бездіяльність першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 - процесуального керівника при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчим СВ Личаківського ВП ГУ НП України у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140040001950 від 25 липня 2018 року, яка проявилась у невчиненні дій, на які уповноважено процесуального керівника, що визначені пунктами: 2,3,4,5,7,8, частини 2 статті 36 КПК України, в тому числі:
1.не доручила проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні;
2.не надала доручення слідчому на проведення необхідних слідчих (розшукових) дій:
а) допиту в якості свідка ОСОБА_8 на предмет його проживання у кв. АДРЕСА_1 у період квітня-травня 2018 року та причетності до крадіжки, в тому числі способу проникнення у будинок в нічний час, що впливає на правильність кваліфікації злочину;
б) допиту в якості свідків мешканців квартири АДРЕСА_1 , на предмет проживання у цей період ОСОБА_9 у їх квартирі та інші обставини, у встановленому КПК України порядку;
в) встановити та допитати інших можливих свідків даного злочину;
г) допитати потерпілого у кримінальному провадженні на предмет встановлення додаткових обставин, необхідних для викриття та покарання винних у вчиненні злочину;
3. не доручила виконати вимоги ст. 159 КПК України з метою законного зняття копії інформації з системи відеоспостереження, на що я, як потерпілий, неодноразово вказував;
4. не доручила слідчому вжити заходів для затримання підозрюваного при достатніх даних які вказували на його особу;
5. не доручила вжити заходів для встановлення викраденого майна;
6. не доручила вилучити одяг, в якому одягнутий був підозрюваний при вчиненні злочину з метою доказу його причетності до вчиненого;
7. не вирішено питання оголошення про підозру ОСОБА_7 ;
8. не доручено провести інші слідчі та розшукові дії.
Просить зобов'язати першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 - процесуального керівника при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчим СВ Личаківського ВП ГУ НП України у Львівській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140040001950 від 25 липня 2018 року, вчинити дії, що визначені пунктами: 2,3,4,5,7,8, частини 2 статті 36 КПК України, вчинити зазначені вище, інші необхідні слідчі та розшукові дії у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування скарги покликається на те, що 25.07.2018 подав до Личаківського ВП ГУНП у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення по факту крадіжки з проникненням у приміщення. За наслідками розгляду такої заяви 27.07.2018 внесено відомості до ЄРДР за № 12018140001950. Досудове розслідування проводилось слідчим СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , а процесуальним керівником у кримінальному провадженні був прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 . За обставинами кримінального провадження 25.07.2018 приблизно о 03:15 год. невідома особа шляхом підбору ключа до замка хвіртки огорожі будинку АДРЕСА_2 проникла на територію прибудинкової території та в подальшому проникла до будинку, де на сходовій клітці таємно викрала належний йому велосипед вартістю 8500 грн. Факт крадіжки зафіксовано камерами відеоспостереження, де можливо впізнати особу підозрюваного. Через декілька годин після крадіжки прибули працівники поліції, та в процесі огляду відеозапису обставин крадіжки один з працівників поліції впізнав особу підозрюваного, яким є ОСОБА_10 і який проживає неподалік. Крім того, 25.07.2018 його дружина повідомила ОСОБА_11 про крадіжку. Остання, будучи знайомою з ОСОБА_12 попросила його повернути викрадене, на що останній спочатку погодився, а після цього відмовився. Крім того, ОСОБА_11 підтвердила, що особисто бачила відбиток протектора колеса велосипеда біля гаража ОСОБА_9 , де останній зберігає своє майно і незважаючи на те, що було достатньо фактичних даних, які б свідчили що ОСОБА_13 , ймовірно, вчинив злочин працівники поліції не здійснили жодних дій для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, а 13.08.2018 винесено постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована процесуальним керівником прокурором ОСОБА_5 . Після цього також не було проведено жодних слідчих дій, а 13.09.2018 слідчий ОСОБА_4 повторно виніс постанову про закриття кримінального провадження. Про існування такої постанови його повідомлено лише 06.04.2020, хоча ще 05.02.2019 він ознайомлювався з матеріалами кримінального провадженні і в такому не було постанови від 13.09.2018. Крім того, 26.04.2019 слідчий повторно виніс постанову про закриття кримінального провадження. Постанова від 13.09.2018 скасована ухвалою слідчого судді від 09.09.2020, а постанова від 26.04.2019 - ухвалою слідчого судді від 16.07.2020. Протягом всього часу досудового розслідування слідчий не вчиняв належних дій, спрямованих на виконання завдань кримінального провадження. Бездіяльність слідчого і прокурора, про яку йдеться в прохальній частині скарги вважає протиправною, внаслідок чого останні не забезпечили швидкого, повного та неупередженого розслідування. Просить в порядку судового контролю визнати таку бездіяльність протиправною, зобов'язавши слідчого та процесуального керівника вчинити дії, направлені на виконання завдань кримінального провадженні і про які йдеться в прохальній частині скарги.
В судове засіданні скаржник не з'явився, заявою до суду справу просить слухати у його відсутності. Вимоги скарги підтримує та просить задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча про дату, місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив. Попередньо, скерував до суду матеріали кримінального провадження № 12018140040001950 від 25.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. В силу вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12018140040001950 від 25.07.2018, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів вказаного кримінального провадження на підставі заяви ОСОБА_3 від 25.07.2018 слідчим СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до мотивів заяви про вчинення кримінального правопорушення, 25.07.2018 приблизно о 03:15 год. невідома особа шляхом підбору ключа до замка хвіртки огорожі будинку АДРЕСА_2 проникла на територію прибудинкової території та в подальшому проникла до будинку, де на сходовій клітці таємно викрала належний йому велосипед вартістю 8500 грн.
У вказаному кримінальному провадженні неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому були скасовані прокурором та ухвалами слідчого судді.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями, серед іншого, скасувати рішення слідчого чи прокурора або зобов'язати вчинити певну дію (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 307 КПК України).
Зрештою, положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України надають можливість оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Натомість, в силу вимог статті 307 КПК України до повноважень слідчого судді не віднесено можливості прийняття рішення про визнання бездіяльності протиправною, а відтак, слідчий суддя відмовляє в задоволенні таких вимог скарги і надалі переходить до вирішення вимог про зобов'язання вчинити певні дії.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (див. рішення у справі «Шиліх проти Словенії» (Silih v. Slovenia [ВП], заява № 71463/01, п. 195, від 9 квітня 2009 року). Більше того, з перебігом чару перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12018140040001950, після прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення проведення слідчий провів огляд місця події, допитав як свідка дружину заявника і своєю постановою від 13.08.2020 закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. В подальшому, після скасування прокурором такої постанови слідчий допитав заявника як потерпілого, оглянув СД-диск, на якому зафіксована подія кримінального правопорушення, визнав їх речовими доказами, і, як вбачається, своєю постановою від 26.04.2019 повторно закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Досудове розслідування проводилось слідчим ОСОБА_4 , процесуальний керівник - прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 .
Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження відповідно до статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Повний перелік заходів забезпечення кримінального провадження передбачено у ч. 2 ст. 131 КПК України і, як вбачається з поданих матеріалів кримінального провадження, слідчий та прокурор не скористався жодним з них, хоча потерпілий в своїх показах, а також його дружина будучи допитаною як свідок прямо вказали на особу, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення.
Заходів для встановлення такої особи орган досудового розслідування не вжив, а по суті, останньою слідчою дією було визнання СД-диску речовим доказом.
Аналіз матеріалів кримінального провадження не дає підстав для іншого висновку.
Зрештою, слідчі судді при скасуванні попередніх постанов слідчого про закриття кримінального провадженні в своїх ухвалах констатували неефективність проведення досудового розслідування, в ході чого слідчим з невідомих причин не проведено жодних відповідних слідчих (розшукових) дій, не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, висновки про відсутність в діянні складу злочину є необґрунтованими і завчасними.
Разом з тим, 01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 (далі Закон № 2617-VIII).
В силу вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 визнано кримінальним проступком, досудове розслідування у якому проводиться дізнавачем у формі дізнання за загальними правилами кримінально-процесуального закону, однак з особливостями, які передбачені Главою 25 КПК України.
Постановою прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 від 12.08.2020 матеріали кримінального провадження направлені до сектору дізнання Личаківського ВП ГУНП у Львівській області, а відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог скарги щодо зобов'язання слідчого ОСОБА_4 чи прокурора ОСОБА_5 вчинити певні дії.
Тому, в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , заступника керівника Львівської місцевої прокуратур № 1 ОСОБА_5 щодо не проведення слідчих дій у межах кримінального провадження № 12018140040001950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1