Справа №463/11091/20
Провадження №1-кс/463/6041/20
23 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ДБР), ОСОБА_4 від 10.11.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000001279 від 29.10.2020.
Скаргу мотивує тим, що ДБР здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62020140000001279 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст. 382 КК України за фактом неправомірних дій слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , у якому ОСОБА_3 має статус заявника. Разом з тим, оскільки кримінально-караними діями працівника правоохоронного органу ОСОБА_3 спричинена моральна шкода, вважає, що оскаржувана постанова слідчого ДБР про відмову у визнанні його потерпілим є незаконною та безпідставною, тому просить її скасувати та зобов'язати слідчого ДБР прийняти процесуальне рішення про визнання ОСОБА_3 потерпілим.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав з підстав, викладених в ній. Додатково зазначив, що оскаржувана постанова є формальною відпискою слідчого ДБР, тому просив скаргу задовольнити.
Слідчий ДБР на розгляд скарги не з'явився, заперечення проти скарги не скерував, причин неявки слідчому судді не повідомив, тому вважаю можливим проводити розгляд скарги у його відсутності, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів скарги ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020140000001279 від 29.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст. 382 КК України.
09.11.2020 ОСОБА_3 звернувсь до слідчого ДБР із заявою від 07.11.2020 про визнання його потерпілим, однак оскаржуваною постановою у задоволенні такого було відмовлено.
Як вбачається зі змісту постанови слідчого ДБР від 10.11.2020 у визнанні ОСОБА_3 потерпілим відмовлено з тих підстав, що визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні є правом органу досудового розслідування, а не обов'язком. При цьому, на час прийняття такого рішення вже повинен бути встановлений та доказаний факт спричинення моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим, слідчим ДБР не враховано, що відповідно до ч.1, 2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні, слідчим ДБР не враховано, що до ЄРДР відповідні відомості внесено саме за заявою ОСОБА_3 , а також не надано оцінки доводам щодо завдання останньому моральної шкоди.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова є передчасною, тому підлягає скасуванню, а скарга в цій частині - задоволенню.
Разом з тим, вимоги скарги в частині покладення на слідчого ДБР обов'язку визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає, оскільки вирішення такого питання належить до компетенції саме слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, тому останнього слід зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання останнього потерпілим, за результатами розгляду якої прийняти обґрунтоване рішення.
Керуючись вимогами статей 303, 307, 372 КПК України, -
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 10.11.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000001279 від 29.10.2020.
Зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62020140000001279 від 29.10.2020.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1