Справа №443/259/17
Провадження №2/443/324/20
іменем України
20 листопада 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та законом, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області (відповідач), в якій просить визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку площею 1,21 умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Гніздичівської селищної ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яку вони фактично успадкували в рівних частинах після смерті своєї сестри ОСОБА_4 , яка у свою чергу мала на неї право згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №6404, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 21.05.1997 року №315 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню частку (пай) за №143.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила належна їй земельна ділянка площею 1,21 умовних кадастрових гектарах, розташована на території Гніздичівської селищної ради, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №6404, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 21.05.1997 року №315 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню частку (пай) за №143. Заповіту тітка не залишила, отже спадкування відбулося за законом. ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживала в с. Покрівці Жидачівського району Львівської області. Разом з нею до дня смерті і на день смерті проживали і були зареєстровані її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Інших спадкоємців на момент смерті ОСОБА_4 не було. Після смерті тітки спадщину в рівних частинах прийняли її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вступивши у володіння спадковим майном, продовжували обробляти земельну ділянку, проте юридично спадщину не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила належна їй земельна ділянка площею 1,12 умовних кадастрових гектарах згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №0159180 від 16.01.2012, а також Ѕ частина земельної ділянки площею 1,21 умовних кадастрових гектарах, яку вона фактично успадкувала після смерті сестри ОСОБА_4 . Його мати залишила заповіт від 27.09.2004, згідно якого заповіла все своє майно позивачу. Після смерті матері він прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса і заявою про прийняття спадщини, а 16.02.2012 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,12 умовних кадастрових гектарах, що належала його матері. На Ѕ частину земельної ділянки площею 1,21 умовних кадастрових гектарах, що належала матері, він юридично спадкові права не оформляв, оскільки не мав правовстановлюючих документів. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить Ѕ частина земельної ділянки площею 1,21 умовних кадастрових гектарах, розташована на території Гніздичівської селищної ради, яку вона фактично успадкувала після смерті сестри ОСОБА_4 . Тітка ОСОБА_3 на момент своєї смерті проживала в с. Покрівці разом з позивачем та його сином ОСОБА_5 . Заповіту ОСОБА_3 не залишила, отже спадкування відбувається за законом. При зверненні у Жидачівську державну нотаріальну контору для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки, йому було відмовлено у видачі свідоцтва по причині відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка належить померлій і є спадковим майном.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Позивач та його представник у судове засіданні не з'явилися, однак представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі із підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зі змістом позовної заяви ознайомлений, позовні вимоги визнає і заперечень щодо позовних вимог не має.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивач подав до суду заяви про розгляд підготовчого засідання за його відсутності та призначення справи до судового розгляду і про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про народження (а.с.55, 65).
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі їх представника та визнання позовних вимог (а.с.57).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.08.2020 прийнято справу до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.50-51).
Ухвалою підготовчого засідання від 28.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.58-59).
Суд з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 31.08.1949, 21.07.1970 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.9, 14, 18).
Після реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », про що свідчить свідоцтво про шлюб від 16.08.1983 (а.с.15).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області і його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.05.1963 (а.с.7).
Згідно з паспортом громадянина України, виданого 03.02.2000 ім'я позивача ОСОБА_1 , а згідно з паспорта громадянина України (ID карки), виданого 04.02.2019 ім'я позивача ОСОБА_1 (а.с.4, 56).
Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 06.02.2007, серії НОМЕР_2 від 03.08.2011 та серії НОМЕР_4 від 04.01.2016, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області, а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області (а.с.8, 13, 17).
Згідно з Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №6404 та Витягом із книги реєстрації Сертифікатів на право на середню земельну частку (пай) ОСОБА_4 на підставі розпорядження Голови Жидачівської РДА від 21.05.1997 р. №315 передана у приватну власність земельну ділянка площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місці, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради (а.с.11, 12).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.02.2012 спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної часки (паю) в майні ССП «Кохавина» площею 1,12 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 16.02.2012 (а.с.16).
Згідно з довідками ВК Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 26.01.2017 №90 та №91 до дня смерті і на день смерті разом з ОСОБА_4 були зареєстровані племінник ОСОБА_11 , сестра ОСОБА_2 , сестра ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . До дня смерті і на день смерті разом з ОСОБА_3 були зареєстровані племінник ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (а.с.10, 19)
Нотаріусом відмовлено ОСОБА_11 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті його матері ОСОБА_2 та тітки ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), про що свідчать відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.02.2017 та 08.07.2019 (а.с.20, 44).
Спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Жидачівській державній нотаріальній конторі не заводилися (а.с.30, 63, 64).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за заповітом та за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Так, нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з приписами частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1265 ЦК України передбачено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_4 належало право на земельну ділянку площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради, посвідчене сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №6404 від 29.05.1997.
За життя ОСОБА_4 особистого розпорядження не зробила. Після її смерті відкрилась спадщина на зазначену земельну ділянку і єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вважалися такими, що прийняли спадщину, оскільки в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України постійно проживали разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовилися від неї. Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 юридично право на цю спадщину не оформили.
За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження, заповівши все належне їй майно своєму синові - позивачу у справі ОСОБА_11 , який прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу відповідної заяви та отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,12 умовних кадастрових гектарів. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 в частині належної матері Ѕ частини земельної ділянки площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради нотаріус відмов у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на цю земельну ділянку.
За життя ОСОБА_3 особистого розпорядження не зробила. Після її смерті відкрилась спадщина на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради і єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_11 , який вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовився від неї. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на належну їй Ѕ частину земельної ділянки площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради нотаріус відмов у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на цю земельну ділянку.
Суд зазначає, що позивач ОСОБА_11 постійно проживав разом з спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, не заявляв про відмову від неї, відтак вважається таким, що прийняв її. Факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя не оформили свого права на спадкове майно після смерті сестри ОСОБА_4 не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у її спадкоємців, оскільки відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_11 (право власності на земельну ділянку площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради) не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1258, 1265, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Жидачівський район, селище міського типу Гніздичів, вулиця Грушевського, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 26256866) про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №6404 від 29.05.1997: в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №6404 від 29.05.1997 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на Ѕ частину земельної ділянки площею 1,21 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Гніздичівської селищної ради відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №6404 від 29.05.1997.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 20 листопада 2020 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів