Справа № 461/9284/20
Провадження № 1-кс/461/7516/20
Іменем України
18.11.2020 оку слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на відео, на якому міститься механізм розвитку ДТП, яка мала місце 07.11.2020 року на а/д Київ - Чоп (490 км), та приєднати відео до матеріалів кримінального провадження.
Клопотання мотивує тим, що 07.11.2020 року, приблизно о 22:30 годині, на автодорозі сполученням «Київ - Чоп» (490 м), неподалік м.Буська, Львівської області, відбулася ДТП (наїзд ТЗ на двох пішоходів), за участі автомобіля марки «TESLA - S», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 та пішоходів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 ., ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час огляду місця пригоди встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена відеокамера зовнішнього спостереження, що належить ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка зафіксувала механізм розвитку ДТП. 16.11.2020 року ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , було добровільно надановідео із вищезазначеної камери, на якому міститься механізм розвитку ДТП. Відтак, з метою збереження речового доказу, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися. У клопотанні слідчий просив проводити розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора.
Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частинами 1,2,10,11 ст.170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Однак, слідчим не підтверджено жодними належними та допустимими доказами наявність ризиків, коли незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, а також настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було добровільно надано відео із камери, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якому міститься механізм розвитку ДТП, відтак не має підстав вважати, що існують ризики щодо зникнення, втрати чи пошкодження відеофайлу.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та вважає за необхідне у задоволенні такого відмовити.
Керуючись ст. ст.170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1