Справа №461/9360/20
20 листопада 2020 року . м.Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участю особи, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працючої водієм ЛКП «Львівелектротранс», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ст.44-3 КУпАП, -
04.11.2020 року о 08 год. 20 хв. м. Львові на вул. Франка (зупинка Стрийський ринок) ОСОБА_1 , працюючи водієм трамваю №4, бортовий номер 1025, здійснювала перевезення пасажирів у більшій кількості, ніж 50 % від сидячих місць, чим порушила вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфікованоза ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченогост.44-3КУпАП враховуючи наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
В матеріалах справи наявний рапорт від 04.11.2020 року, однак можливість уточнення кваліфікації дій особи згідно з рапортом чи внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення шляхом написання рапорту працівником поліції не передбачена КУпАП чи Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом у справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем.
Дана позиція викладена зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року № 489/4827/16-а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а Верховний Суд зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами.
Всупереч наведеному, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано яку саме статтю Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» порушила ОСОБА_1 , відсутні відомості про свідків адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень, не надано інших доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення. Відсутні будь-які інші докази вчинення адміністративного правопорушення (фото-, відеоматеріали тощо). Тобто, до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення.
До матеріалів справи не додано відомостей щодо того, на кого і яким нормативно-правовим актом покладено обов'язок організації та контролю кількості пасажирів в транспортному засобі чи доказів, що саме в обов'язки ОСОБА_1 , як водія входить контроль кількості пасажирів в салоні автобуса, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу трамваю, з бортовим номером НОМЕР_1 , відповідні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання або найманим працівником суб'єкта господарювання, який здійснює пасажирські перевезення відсутні.
До протоколу не долучено також доказів на підтвердження запровадження станом на дату складення протоколу про адміністративне правопорушення «зеленого» рівня епідеміологічної небезпеки у м. Львові, при тому, що диспозицією п.п. 2 п. 11 Постанови КМ України здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб заборонена у випадку установлення «зеленого» рівня епідемнебезпеки.
Єдиним доказом на обґрунтування вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є самостійним видом доказу, проте він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є недоведеним.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В свою чергу, під час розгляду справи не здобуто доказів наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 44-3 КУпАП, оскільки не надано жодних доказів вини.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи достатніх, належних та допустимих доказів, які з урахуванням конкретних, наведених вище обставин, вказують поза розумним сумнівом на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 44 - 3 КУпАП, в тому числі відсутності засвідчених копій технічної характеристики транспортного засобу та реєстраційних документів на цей транспортний засіб, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44 - 3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 22, 44-3, 247, 251, 283-284 КУпАП, суддя ,-
Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя Юрків О.Р.