1Справа № 335/6457/20 3/335/1719/2020
20 листопада 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., за участю прокурора: Гресь А.В., особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
26.08.2020 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 121/2020 складений 29.07.2020 р. відносно ОСОБА_1 відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 176-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та пояснив суду, що умислу у нього на несвоєчасне подання декларації не було, а повідомлення він подав 22.06.2019 року , просить суд закрити справу за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Прокурор, вважаючи, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП доведена, просив, беручи до уваги особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за корупційне діяння, притягнути його до відповідальності та накласти мінімальне стягнення у межах санкції зазначеної частини вказаної статті у виді штрафу.
Вислухавши ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши в сукупності всі докази, які мають значення для правильного вирішення даної справи, суд прийшов до висновку що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції визначається як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно з ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Враховуючи положення пп. 2 п. З ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» до складу поліції віднесена патрульна поліція.
16.04.2016 ОСОБА_1 склав Присягу поліцейського на вірність Українському народові.
Згідно з наказом ДПП НП України від 18.04.2016 № 105 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського роти №2 батальйону №3 УПП у м. Запоріжжя.
Відповідно наказу ДПП НП України від 08.08.2018 № 761 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено з посади поліцейського роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області, з 13.08.2018.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національного агентства з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно п.п. 1 п. 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, яке зареєстровано в Міністерстві України 19.08.2016 за № 1153/29283 набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.
Так, до першого етапу - з 00 годин 00 хвилин 01.09.2016 для декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування, які передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01.09.2016 чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.
До другого етапу - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Крім цього, зазначена у пункті 1 цього ж рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, за минулий рік.
Згідно п.п. З п. 5 р. II Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, Національне агентство з питань запобігання корупції визначило, що декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, будучи ознайомленим із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі в частині вимог фінансового контролю, припинивши діяльність на посаді поліцейського роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області, та маючи спеціальне звання сержант поліції, був зобов'язаний до 01.04.2019 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.
Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, після припинення діяльності подав лише 22.06.2019.
Відповідно до листа голови НАЗК від 02.03.2017 дата публікації документів, яка вказана у публічній інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до Реєстру.
Таким чином, ОСОБА_1 , порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, доданими до протоколу, а саме: письмовими доказами:витягом з офіційного сайту НАЗК щодо подання ОСОБА_1 22.06.2019 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік,після припинення діяльності;наказами по особовому складу ДПП НП України;інформацією НАЗК щодо дій суб'єкта декларування ОСОБА_1 ;поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Докази, на яких ґрунтується протокол про скоєння корупційного правопорушення, походять з різних джерел, а тому не можуть вважатися однобічними і необ'єктивними.
Суд також враховує, що у відповідності до ст. 1 ЗУ "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
ОСОБА_1 було відомо, що він є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, він був обізнаний з вимогами Закону, а тому був зобов'язаний подати декларацію у визначені Законом строки.
Оцінивши в сукупності докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Разом з тим, згідно пункту 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у даному випадку не є триваючим.
Подія адміністративного правопорушення по вказаній справі є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ч.3 ст.38 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Отже із приписів вказаної статті вбачається, що момент із якого починається відрахування строку притягнення особи до адміністративної відповідальності є саме момент виявлення правопорушення, а не момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, який в часі може не збігатись, що пов'язано із рядом дій спрямованих на необхідність перевірки обставин вчинення правопорушення та зібрання відповідних доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка фактично фіксує закінчення стадії порушення справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ зокрема зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Таким чином, із системного аналізу норм чинного КУпАП вбачається, що законодавець прив'язує строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, з моментом виявлення корупційного адміністративного правопорушення, при цьому час виявлення не ототожнюється із часом складання протоколу про адміністративне правопорушення, та обставина, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення був складений 29.07.2020 року, не має правового значення для вирішення питання щодо початку перебігу строків накладення адміністративного стягнення.
Оскільки чинним законодавством не передбачено вимог щодо строку, протягом якого після виявлення корупційного правопорушення уповноважений суб'єкт повинен скласти відповідний протокол, з урахуванням вимог ч. 3 КУпАП, такий, на переконання судді, повинен бути складений невідкладно після встановлення достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є 29.07.2020 року.
Однак з такою позицією суддя погодитися не може з підстав, які зазначені вище.
Окрім того в матеріалах справи, наявні докази, які спростовують твердження про час виявлення правопорушення.
Так, в матеріалах справи наявний супровідний лист на ім'я Національного агентства з питань запобігання корупції від заступника Департаменту патрульної поліції, від 12.04.2019 року №7565/41/4/03-2019, яким повідомлено про факт неподання ОСОБА_1 декларації після звільнення за 2018 рік, який надійшов до НАЗК 08.05.2019 року.
Разом із тим встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений аж 29.07.2020 року, тобто майже через один рік і два місяці.
Ці відомості внесені до Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування та оприлюднені на офіційному веб-сайті НАЗК, тобто є загальнодоступними.
Крім того, згідно з відомостями, які також оприлюднені на веб-сайті НАЗК та є загальнодоступними, ОСОБА_1 подав електронну щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік 22.06.2019 року.
Таким чином, навіть не приймаючи до уваги оприлюднення 22.06.2019 року і загальнодоступність декларації ОСОБА_1 , 08.05.2019 року спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») володів достатньою інформацію про вищевказане правопорушення, тобто правопорушення фактично було виявлене.
Матеріали справи не містять жодного доказу поважності причин затягування складення протоколу про адміністративне правопорушення з моменту виявлення його НАЗК 08.05.2019.
Суд вважає, що звертаючись із запитом про місце реєстрації особи у березні- квітні 2020 року (відповідь на запит датована 07.04.2020 року), ЗУ ДВБ НП України, яким складено вказаний протокол, вже мало інформацію про наявність обставин правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто, подія була відома та виявлена.
Враховуючи, що основним фактором, який впливає на перебіг строків накладення стягнення є момент його виявлення, збирання доказів на підтвердження правопорушення не відтерміновує початку цього строку.
Будь-яке поновлення, продовження чи зупинення перебігу таких строків КУпАП не передбачено.
Зволікання, як з проведенням ефективної перевірки так і зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.
Таким чином в матеріалах справи наявні докази, які стверджують, що про наявність достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було відомо значно раніше, аніж 29.07.2020 року.
Пунктом 7 ч. 1ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Таким чином, на момент розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП з підстав закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст.38, 247,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст.172-6 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Ю.В. Апаллонова