Справа № 496/2884/19
Провадження № 2/496/355/20
16 жовтня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Мединської К.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту володіння померлою житловим будинком на праві приватної власності та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернулась до суду з даним позовом про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту володіння померлою житловим будинком та визнання права власності на даний будинок за позивачем, як спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Позов обґрунтовано тим, що позивач з 2011 року та по день смерті ОСОБА_3 проживала разом з нею в АДРЕСА_1 . Спадкоємців у померлої немає, позивач впродовж семи років проживала з ОСОБА_3 в одному будинку, позивач доглядала її, оплачувала комунальні платежі, брала на себе обов'язок щодо покупки ліків похилій ОСОБА_3 , продуктів харчування, вели спільне господарство, також позивач здійснила поховання померлої. Таким чином, позивач, як особа спадкоємець четвертої черги, після її смерті звернулася до Державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом їй було відмовлено, з причин невстановленого факту проживання ОСОБА_2 із померлою та запропоновано звернутися до суду.
Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав.
Представник Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, свідків по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.03.2018 року серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с. 6).
Згідно довідки № 3159 від 05.11.2018 року виданої виконкомом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, гр. ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Згідно довідок № 3160, №3161 від 05.11.2018 року виданих виконкомом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, за записами погосподарської книги за № 11 на 2016-2020 р. особовий рахунок № НОМЕР_2 стор. 49, померла ОСОБА_3 була власником будинку з адресою АДРЕСА_1 . Однак, записи про правовстановлюючі документи на будинок в книзі відсутні, свідоцтво про право власності не видавалось. За житловим будинком також закріплена земельна ділянка площею 0,09 га., державний акт на яку не видавався, договір оренди на неї не складався (а.с. 8, 16).
Оскільки, позивач без реєстрації з 2011 року та до дня смерті ОСОБА_3 проживала разом із нею в будинку по АДРЕСА_1 , де була зареєстрована гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 22 від 07.03.2018 р.) та вели спільне господарство, що підтверджується довідками виконкому Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області № 3280 від 16.11.2018 року, № 790 від 26.03.2019 року, № 3158 від 05.11.2018 року та № 3162 від 05.11.2018 року, ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але їй було запропоновано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю із померлою впродовж п'яти років, що підтверджується листом приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу - Р.Б. Кифоренко № 666/02-31 від 05.12.2019 року (а.с. 17, 18, 19, 57, 58).
Ухвалою суду від 04.02.2020 року судом було витребувано у приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу - Р.Б. Кифоренко копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , у відповідь на, що приватний нотаріус листом № 204/01-16 від 27.05.2020 року повідомив про те, що спадкова справа не заводилась (а.с. 62-62, 72).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як передбачає ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом, позивач зверталась до нотаріуса з метою прийняття спадщини, однак їй було відмовлено. Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Позивач, в тому числі звернулась до суду з вимогами про встановлення фактів постійного проживання її із спадкодавцем з 2011 року по день її смерті, та факту володіння на праві власності спадкодавцем, житловим будинком, який бажає успадкувати позивач.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування». При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Судом також був допитаний свідок ОСОБА_4 , який вказав, що позивача знає, ОСОБА_2 більше п'яти років проживала із померлою, доглядала її.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що позивач працювала у місті, однак приїжджала до померлої ОСОБА_3 впродовж 2-3 місяців та доглядала її, тому що остання хворіла.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивач впродовж 5-6 років проживала в ОСОБА_3 та працювала у місті. Після її смерті виконала поховання померлої ОСОБА_3 .
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Таким чином, усе вищенаведене, а також пояснення свідків по справі, дають суду підстави для задоволення вимог в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 з 2011 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 та встановлення факту володіння на праві власності ОСОБА_3 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 , оскільки зазначене підтверджується довідками сільської ради та показами свідків.
На зазначений вище будинок, за замовленням позивача було виготовлено Технічний паспортом від 04.01.2019 року, однак суд не приймає це за доказ на підтвердження задоволених вимог, оскільки в порядку ст. 77 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, при цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (а.с. 9-14).
Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають, оскільки суд не може розглядати у позовному провадженні безспірні справи. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (ч. 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»
Враховуючи встановлений факт проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем, вимоги в частині визнання права власності за позивачем на будинок АДРЕСА_1 судовому розгляду не підлягають та в цій частині необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 315, 1216,1218, 1258,1264, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 77, 263-265, 268, 272, 315, 352 ЦПК України, ст. 3 СК України суд -
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстрована: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) до Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області (місце знаходження: 67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8-а) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту володіння померлою житловим будинком на праві приватної власності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 з 2011 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Встановити факт володіння на праві власності ОСОБА_3 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16.10.2020 року.
Суддя Буран В.М.