про повернення позовної заяви
23 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6649/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови від 26.10.2020 за виконавчим провадженням № 62907646 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 10200,00 грн.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
За приписами частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, суд встановив, що позовна заява підписана представником за довіреністю головним спеціалістом-юрисконсультом відділу представництва інтересів в судах та інших органах юридичного управління №2 ГУ ПФУ в Полтавській області Т.Оржеховською, яка діє на підставі довіреності від 02.01.2020 № 23/08-20.
Водночас у Єдиному реєстрі адвокатів України немає відомостей про те, що Т.Оржеховська має статус адвоката, до позовної заяви такий документ також не був долучений. Позивач також не подав до суду жодних документів, які б підтверджували право Т.Оржеховської на здійснення представництва інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у порядку самопредставництва.
Отже, позивач не надав суду доказів щодо належного уповноваження Т.Оржеховської на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розумінні статті 55 КАС України.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, в силу вимог пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Стосовно вимоги про зупинення виконавчого провадження до закінчення судового розгляду справи, що викладено в прохальній частині позову та розцінено судом як клопотання про забезпечення позову, суд зазначає, що оскільки вирішено повернути позов, тому немає підстав для розгляду вказаного клопотання, і, як наслідок, його також необхідно повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Повернути позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя І.Г. Ясиновський