про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6679/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "АЛІСВІТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
17 листопада 2020 року Приватне підприємство "АЛІСВІТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.
Як випливає із матеріалів позовної заяви ПП "Алісвіт" оскаржено рішення про коригування митної вартості товарів UA100030/2020/000007/2 від 17 серпня 2020 року.
Згідно вищевказаного рішення митна вартість товару, яка розрахована декларантом становить 352 677,98 грн, у той час, як Київською митницею Держмитслужби здійснено коригування митної вартості товару до суми 910 729,60 грн.
Таким чином за подання даної позовної заяви позивач повинен сплати судовий збір в розмірі 8 370,77 грн.
Однак до позовної заяви додано платіжне доручення № 318 від 13 листопада 2020 року про сплату судового збору в розмірі 2 471,88 грн.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Приватного підприємства "АЛІСВІТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору у сумі 5 898,89 грн (за реквізитами: одержувач: УК у м. Полтаві /м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA518999980313141206084016002; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко