справа №380/5038/20
18 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Маїка М.Д., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), в інтересах якого діє ОСОБА_4 (далі-представник позивача), звернувся до суду з позовом до командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 (далі - відповідач, командир ВЧ НОМЕР_1 полковник ОСОБА_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 від 04.05.2020 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » та накладення дисциплінарного стягнення «сурова догана» з виплатою щомісячного преміювання за травень 2020 року у розмірі 80% встановленого розміру щомісячної премії, враховуючи накладене стягнення;
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 нарахувати лейтенанту ОСОБА_2 премію за травень 2020 року у розмірі 100 % встановленого розміру щомісячної премії та виплатити недоотриману премію в розмірі 20%.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення роти матеріального забезпечення в 356 навчальному артилерійському полку 184 навчального центру Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного у військовій частині НОМЕР_1 , командиром якої є полковник ОСОБА_5 . ОСОБА_2 не призначений у встановленому чинним законодавством порядком на посаду командира роти матеріального забезпечення. Для прийняття матеріальних цінностей позивач має бути призначений наказом на посаду командира роти матеріального забезпечення виданий безпосередньо Національною академією сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного, де ОСОБА_2 мав пройти попередньо відповідні курси для відповідності посаді командира роти, однак такий наказ не було винесено. В спірному наказі від 04.05.2020 №355-АД не зазначено які саме службові обов'язки та норми чинного законодавства не виконано чи порушено позивачем відповідно до його посади. Вказує, що притягненню військовослужбовця до відповідальності повинне передувати проведення службового розслідування. Окрім того, відповідачем порушено строки притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинене правопорушення. Посилання відповідача на наказ командира військової частини НОМЕР_1 №287-АД від 11.04.2020 як на підставу винесення спірного наказу, є безпідставним, оскільки такий наказ стосується передачі майна і військової техніки та не стосується переведення ОСОБА_6 на іншу посаду. Крім того, наказ в частині, яка стосується позивача, оскаржено в судовому порядку.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 №287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 » лейтенанту ОСОБА_2 наказано прийняти посаду командира роти та майно (техніку) до 21.04.2020. Вказаний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 №287-АД лейтенантом ОСОБА_2 не був виконаний у встановлений строк. За що командиром військової частини НОМЕР_1 своїм наказом від 04.05.2020 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення «сувора догана». Пунктом 4 розділу 16 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 передбачено зменшення на 20% премії у разі накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана». У зв'язку з чим позивачу за травень 2020 року виплачено 80 % премії. ОСОБА_2 оскаржено в судовому порядку наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 №287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 » Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 №380/3273/20, що на час розгляду даної адміністративної справи набрало законної сили, в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі. Оскільки не виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (не прийняття посади і майна до 21.04.2020) є незаперечним фактом, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування.
Ухвалою від 03.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачем 30.07.2020 подано відзив на позовну заяву (вх. №38058).
Представником позивача 05.08.2020 подано відповідь на відзив (вх. №38278).
Ухвалою суду від 12.08.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/3273/20 за позовом ОСОБА_2 до командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування наказу.
Представником позивача 23.10.2020 (вх.№54845) подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Відповідачем 03.11.2020 (вх.№57518) подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Представником позивача 09.11.2019 подано додаткові пояснення до позову (вх.№58533).
Ухвалою від 18.11.2020 провадження у справі поновлено.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2017 №868 прийнятий на військову службу з 21.12.2017 на підставі укладеного контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 3(три) роки.
Відповідно до витягу послужного списку позивача, лейтенант ОСОБА_2 на підставі наказу ННАСВ № 170 від 04.12.2019, з 04.12.2019 проходить військову службу на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення роти матеріального забезпечення, ВОС-3410003.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.04.2020 № 287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 » лейтенанту ОСОБА_2 наказано прийняти до 21.04.2020 майно і військову техніку, закріплену за командиром роти матеріального забезпечення капітаном ОСОБА_7 .
Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.04.2020 № 287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 » був предметом оскарження у справі № 380/3273/20.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №380/3273/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, у задоволенні позову ОСОБА_2 до командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування наказу відмовлено повністю.
Таким чином, станом на час прийняття судом рішення у даній справі, рішення у справі № 380/3273/20 від 26.06.2020 набрало законної сили.
Вказаним судовим рішенням встановлено законність винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 № 287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 ».
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2020 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » за порушення термінів прийому-здачі посади командира роти матеріального забезпечення, порушення ст. ст. 11, 12, 14, 16, 115 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України лейтенанта ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».
Преамбула наказу від 04.05.2020 №335-АД містить відомості щодо рапорту начальника стройової частини відділення персоналу та стройового штабу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_8 від 24.04.2020 №3336 та рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу-начальника тилу підполковника ОСОБА_9 від 28.04.2020 №3399, відповідно до яких встановлено про відсутність станом на 23.04.2020 рапортів прийому-передачі посади і актів прийому-здачі посади капітана ОСОБА_7 та лейтенанта ОСОБА_2 , котрі мали бути опрацьовані відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №287-АД від 11.04.2020 «Щодо прийому-здачі справ і посади командира роти матеріального забезпечення».
У відповідності до пункту 4 розділу 16 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» лейтенанту ОСОБА_2 вирішено виплатити щомісячне преміювання за травень 2020 року у розмірі 80% встановленого розміру щомісячної премії, враховуючи накладене дисциплінарне стягнення.
Предметом позову у справі є наказ відповідача від 04.05.2020 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » з підстав його протиправності.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут).
Статтею 11 Статуту визначено загальні обов'язки військовослужбовців, в тому числі беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Статтею 16 Статуту встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі статтею 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 30 Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31 Статуту).
Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення (стаття 35 Статуту).
Згідно зі статтею 37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до статті 115 Статуту заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення в мирний і воєнний час відповідає за організацію і проведення заходів з морально-психологічного забезпечення, за військову дисципліну, морально-психологічний стан, за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, бойових завдань, повсякденної діяльності особового складу роти, за національно-патріотичну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців роти, їх соціальний захист.
Заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення підпорядковується командирові роти і є прямим начальником усього особового складу роти. У заходах з морально-психологічного забезпечення головні зусилля він зосереджує на індивідуальній роботі з кожним військовослужбовцем.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі- Дисциплінарний статут ).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.
Порядок притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності визначено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до статей 83-84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (пункт 86 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку ( пункт 87-1 Дисциплінарного статуту) .
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (пункт 88 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Відповідно до пункту 4 розділу 16 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Таким чином, командир має право віддавати накази підлеглим, а обов'язок підлеглих їх виконувати, за винятком відання явно злочинного наказу.
При цьому, відповідно до порядку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності проведення службового розслідування не є обов'язковим. Натомість підставою для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення є наявність беззаперечних доказів, якими підтверджується вина військовослужбовця.
Строк накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення обчислюється саме з дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
Судом встановлено, що про невиконання лейтенантом ОСОБА_2 наказу НОМЕР_1 №287-АД від 11.04.2020 командиру ВЧ НОМЕР_1 стало відомо з рапортів начальника стройової частини відділення персоналу та стройового штабу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_8 від 24.04.2020 №3336 та заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу-начальника тилу підполковника ОСОБА_9 від 28.04.2020.
Це відображено у преамбулі спірного наказу і свідчить про те, що командирові (начальникові) стало відомо про вчинене позивачем правопорушення саме після отримання таких рапортів, тому саме після отримання таких рапортів починається десятиденний строк для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » винесено від 04.05.2020, тобто в межах 10 денного терміну коли відповідач дізнався про вчинення правопорушення.
Ба більше, суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт не виконання ним наказу №287-АД від 11.04.2020 «Щодо прийому-здачі справ і посади командира роти матеріального забезпечення» станом на дату винесення спірного наказу.
Вказане спростовує доводи ОСОБА_2 про притягнення його спірним наказом до дисциплінарної відповідальності поза встановленими чинним законодавством строками.
Оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язку проведення службового розслідування, таке є альтернативним способом встановлення обставин вчинення правопорушення, доводи ОСОБА_2 про необхідність проведення є помилковими і не беруться судом до уваги.
Як встановлено судом, спірний наказ винесено у зв'язку з невиконанням наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 № 287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 », який був предметом судового оскарження у справі №380/3273/20.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №380/3273/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, встановлено законність винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 № 287-АД «Про створення комісії для здачі справ і посади капітаном ОСОБА_7 »
У відповідності до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Невиконання лейтенантом ОСОБА_2 наказу командира військової частини полковника ОСОБА_3 від 11.04.2020 № 287-АД свідчить про невиконання позивачем визначених Статутом обов'язків військовослужбовця щодо беззастережного виконання наказів командира і є порушенням військової дисципліни в розумінні Дисциплінарного статуту.
Порушення військовослужбовцем військової дисципліни передбачає відповідальність, в тому числі дисциплінарну.
Встановлені судом обстави, підтверджені належними та допустимими доказами, зумовлюють висновок суду про те, що спірним наказом ОСОБА_2 правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності з дотриманням процедури прийняття такого наказу.
Накладне на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани передбачає зменшення на 20% розміру щомісячної премії, тому встановлена спірним наказом виплата ОСОБА_2 щомісячного преміювання за травень 2020 року у розмірі 80% відповідає наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці та наказу відповідача від 04.05.2020 №335-АД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2 » на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено, тому наказ є законним, а позовні вимоги в частині його оскарження безпідставними і задоволенню не підлягають.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, тому також не підлягає до задоволення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і такий фактично ним не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 (с. Старичі, Яворівський район, Львівська область, 81052, код ЄДРПОУ Військової частини НОМЕР_1 - 2661576) про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.
Суддя О.П. Хома