справа №380/5933/20
17 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Шавель М.М. .
за участю:
представника позивача - Дяків В.Б.
представника відповідача - Ган Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво Інноваційних проектів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ІБР» про визнання протиправним і скасування рішення та наказу,-
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся в суд з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (01001, вул. Городецького,13, м. Київ), Міністерства юстиції України (01001, вул. Городецького,13, м. Київ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво Інноваційних проектів» (79024, м. Львів, вул. Ковельська, 108), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ІБР» (81070, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул. Т.Шевченка, 13А) про визнання протиправним і скасування рішенняё в якому (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яке оформлено протоколом № 34 від 10.07.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 , посвідчення № НОМЕР_1 , видане 23.03.2019 року, та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 , посвідчення № НОМЕР_1, видане 23.03.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці з огляду на наступне. 06 квітня 2020 року у відповідності до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» позивачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61646120. 17 квітня 2020 року представник боржника у вказаному виконавчому провадженні звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на дії приватного виконавця. В скарзі зазначив, що приватний виконавець в порушення норм чинного законодавства не зупинив виконавче провадження у зв'язку з тим, що судом прийнято до розгляду апеляційну скаргу на рішення на підставі якого видано виконавчий документ. На підставі зазначеної скарги Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача як приватного виконавця. За її результатами складено довідку від 12.05.2020 року відповідно до якої при здійсненні виконавчого провадження ВП № 61646120 ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчого провадження у разі прийняття судом апеляційної скарги на рішення на підставі якого видано виконавчий документ. 04 червня 2020 року Міністерством юстиції України скеровано до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З вказаними висновками позивач не погоджується, оскільки заява боржника про зупинення виконавчого провадження ВП № 61646120 отримана позивачем лише 22.04.2020 року. Тобто задовго після винесення ухвали про закінчення виконавчого провадження. Щодо надсилання сканкопії заяви на електронну адресу, то така дійсно була надіслана 01.04.2020 року, проте, зазначений файл не було підписано електронним цифровим підписом і електронний лист не містив окремого файлу з електронним цифровим підписом. На вказаний лист позивачем надано відповідь, що вказана заява не може бути розглянута, оскільки не містить електронний цифровий підпис. Відтак, підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за порушення ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні, а рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року та наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року, яким введено в дію оскаржуване рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 22 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву (вх. № 43011 від 01.09.2020 року), де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. За результатами проведеної Управлінням перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 61646120 складено довідку від 12.05.2020, згідно з якою встановлено наступне. 25.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61646120 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.03.2020 у справі №914/2495/19 про стягнення з ТОВ «Будівництво Інноваційних проектів» на користь ГОВ «Інжинірингова компанія 1БР» 133132,58 гри. збитків та 1996,10 грн. витрат по сплаті судового збору. Перевіркою встановлено. що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 914/2495/19 ТОВ «Будівництво Інноваційних проектів» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження наказу Господарського суду Львівської області від 10.03.2020 № 914/2495/19 та зупинено дію його виконання. Разом із цим встановлено. що на електронну адресу приватного виконавця 01.04.2020 о 19 год. 17 хв. надійшла заява представника боржника від 01.04.2020 про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 914/2495/19. У своїх поясненнях приватний виконавець зазначив, що вказана заява не була взята ним до уваги, оскільки не містила електронного цифрового підпису заявника. З огляду на це слід звернути увагу, що відповідно до статті 38 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає зупиненню у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець має винести постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. Незважаючи на це приватний виконавець, будучи обізнаним про прийняття судом до розгляду апеляційної скарги на рішення за яким видано виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 61646120 не зупинив зазначене виконавче провадження та продовжив вчинення виконавчих дій, чим порушив вимоги статті 38 Закону № 1404-VIII. Водночас, у ході перевірки встановлено, що 03.04.2020 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти у сумі 149 210,54 гри., з яких 135 128,68 грн. були перераховані стягувачу, 13 512,86 грн. основна винагорода приватного виконавця, 569,00 грн. витрати виконавчого провадження.
06.04.2020 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIIІ у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення. Поряд з цим слід зазначити, що викладені в скарзі представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів» Космачова Д.Д. від 17.04.2020 доводи щодо порушення приватним виконавцем порядку направлення документів виконавчого провадження та не винесення постанови про зняття арешту з рахунку, що використовується для виплати заробітної плати, перевіркою не підтвердились.
Враховуючи викладене, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 61646120. яка проводилась на підставі скарги представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів» Космачова Д.Д. та в межах предмету цієї скарги встановлено порушення приватним виконавцем Біленьким І.М. вимог статті 38 Закону №1404-VІІІ щодо зупинення виконавчого провадження у разі прийняття судом апеляційної скарги на рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.
Відповідач зазначає, що позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 , проведена у спосіб та в порядку, встановленому чинним законодавством України, а висновки перевірки відповідають обставинам справи.
Разом з тим, відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне. ОСОБА_1 не спростовує факт отримання 01.04.2020 заяви про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 914/2495/19, направленої на його електронну адресу. При цьому повідомляє, що ним не бралась ця заява до уваги з огляду на відсутність у вкладенні файлу з електронним цифровим підписом.
Так, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 61646120, яка проводилась на підставі скарги представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів» Космачова Д,.Д. від 17.04.2020 та в межах предмету цієї скарги, виявлено порушення вимог статті 38 Закону № 1404-VІІІ щодо зупинення виконавчого провадження у разі прийняття судом апеляційної скарги на рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.
Порушення вимог законодавства при здійсненні приватним виконавцем виконавчого провадження № 61646120 свідчать про недотримання принципу законності діяльності приватних виконавців та засад здійснення виконавчого провадження, а також про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов'язків.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. У відзиві на позовну заяву представник Міністерства юстиції України лише цитує законодавство і у підсумку зазначає, що твердження позивача про те, що чинне законодавство не передбачає іншої процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця щодо виконання судового рішення, окрім як до суду не відповідає дійсності. Однак, представником відповідача, у відзиві, жодним чином не спростовано доводів, суть яких зводиться до того, що системний аналіз положень Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ГПК України та Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців свідчить, що відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України наділене повноваженнями здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, однак лише тих, які не стосуються процесу виконання судового рішення (виконання виконавчого напису нотаріуса, боргової аграрної розписки, посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються па підставі відповідних рішень таких комісій та інших виконавчих документів). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляції адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі № 320/1771/19.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Представник третьої особи, ТОВ «Будівництво Інноваційних проектів», в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи, ТОВ «Інжинірингова компанія ІБР», в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим 29 березня 2019 року.
Південно-східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) на підставі скарги представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів» відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункту 19 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 за № 3284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1195/32647, проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача щодо здійснення виконавчого провадження № 61646120.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження позивачем порушено вимоги статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» та внесено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарною комісією приватних виконавців 10 липня 2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 34, яким задоволено подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на два місяці.
Не погоджуючись з таким рішенням комісії, позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім цього, позивач просив скасувати наказ Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.
Згідно з частиною першою статті 34 вказаного Закону, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Пунктом 2 частини 3 статті 34 Закону визначено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 7 статті 34 Закону передбачено, що у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 39 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження;2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;4) припинення діяльності приватного виконавця.
Відповідно до приписів частини другої статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців врегульована приписами Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5.
Згідно з пунктом 3 Положення, основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін'юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін'юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 4 Положення).
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим (пункт 15 Положення).
Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії (пункт 16 Положення).
Члени Дисциплінарної комісії мають право: вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії; заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді (пункт 19 Положення).
Розгляд подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії починається із заслуховування доповіді члена Дисциплінарної комісії, який попередньо за дорученням голови Дисциплінарної комісії вивчав таке подання, після чого заслуховуються присутні на засіданні члени Дисциплінарної комісії, приватний виконавець та інші запрошені на засідання особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи (пункт 25 Положення).
За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; відхилення подання та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; відхилення подання та відмову в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 26 Положення).
У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (пункт 27 Положення).
Рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін'юсту (пункт 29 Положення).
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.
Згідно з частиною першою статті 34 вказаного Закону, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Пунктом 2 частини 3 статті 34 Закону визначено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 7 статті 34 Закону передбачено, що у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 39 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження;2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;4) припинення діяльності приватного виконавця.
Відповідно до приписів частини другої статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Судом встановлено з тексту протоколу від 10 липня 2020 року, що засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців відбувалося у складі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2020 року № 822/5 зі змінами) на засіданні були присутні 9 членів комісії. Засідання комісії зазначеним протоколом визнано повноважним, відповідно до пункту 13 Положення.
Підставою для винесення оскаржуваного рішення стало подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, внесене за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача щодо здійснення виконавчого провадження № 61646120, проведеною за скаргою представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів» від 01 квітня 2020 року.
Із долучених до матеріалів справи документів суд встановив, що на примусовому виконані приватного виконавця ОСОБА_1 перебувало виконавче провадження № 61646120 з примусового виконання наказу № 914/2495/19, виданого Господарським судом Львівської області 10.03.2020 року про стягнення з ТОВ «Будівництво Інноваційних проектів» на користь ТОВ «Інжинірингова компанія ІБР» 133 132,58 грн. збитків так 1996,10 грн. витрат по сплаті судового збору.
25 березня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача, ТОВ «Інжинірингова компанія ІБР», адвоката Яцишина О.В. про відкриття виконавчого провадження. Приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61646120 та постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця. В ході вчинення виконавчих дій 03.04.2020 року на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти, списані на підставі платіжної вимоги в сумі 149 210,54 грн. Платіжним дорученням № 494 від 03.04.2020 року кошти в сумі 135 128,68 перераховані стягувачу - ТОВ «Інжинірингова компанія ІБР», а платіжним дорученням № 497 від 06.04.2020 року кошти в сумі 13 512,86 грн. перераховані на рахунок основної винагороди приватного виконавця, платіжним дорученням № 496 від 06.04.2020 року перераховані витрати, понесені на проведення виконавчих дій.
06 квітня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61646120.
17 квітня 2020 року представник боржника, ТОВ «Будівництво інноваційних проектів», Космачов Д.Д. подав скаргу до Міністерства юстиції України на рішення та дії приватного виконавця. У вищенаведеній скарзі боржник зазначив, що ним було повідомлено позивача про наявність апеляційного провадження у справі № 914/2495/19, шляхом надсилання сканкопії заяви про зупинення виконавчого провадження № 61646120 на електронну адресу 01.04.2020 року, а також, шляхом надсилання заяви про зупинення виконавчого провадження № 61646120 з додатками до неї цінним листом з описом вкладення 03.04.2020 року. Проте, виконавець в порушення вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» не виніс постанову про зупинення виконавчого провадження № 61646120, а продовжив виконавчі дії.
Як стверджує позивач вказана заява надіслана цінним листом з описом вкладення, отримана ним лише 22.04.2020 року. Сканкопія заяви про зупинення виконавчого провадження № 61646120 надіслана на електронну адресу позивача отримана ним 01.04.2020 року, проте вказаний файл не було підписано електронним цифровим підписом, про що позивач повідомив скаржника, шляхом надсилання відповіді на його електронну пошту.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Заява про зупинення виконавчого провадження № 61646120 надіслана на електронну адресу 01.04.2020 року не містила електронного цифрового підпису.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно частини 4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до пункту 4 розділу II Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджений наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється (крім виконавчих документів), відправникові надсилається письмовий запит або його повідомляють про це телефоном.
Відтак, з вище наведеного вбачається, що підстав для зупинення виконавчого провадження № 61646120 за заявою представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів», Космачова Д.Д., надісланою на електронну адресу приватного виконавця без засвідчення її електронним цифровим підписом, у позивача не було. Адже, відповідно до вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 914/2495/19 приватним виконавцем не отримано.
Щодо твердження відповідача про нездійснення відповідачем перевірки вище вказаної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то така спростовується вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої визначено обов'язки виконавця.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом. Скарга боржника у виконавчому провадженні стосувалась незгоди з процесуальними рішеннями та діями приватного виконавця, прийняти в ході виконавчого провадження.
Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відтак, скаржник, ТОВ «Будівництво інноваційних проектів», мав право звернутись до суду з позовом про визнання протиправними дій приватного виконавця про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» дисциплінарним проступком приватного виконавця є:1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Згідно частини 1 статті 41 вищевказаного Закону за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
Згідно з частиною 7 статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Отже, для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, відповідно до цього Закону, підставою для якого є наявність у діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія приватних виконавців має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення останнім законодавства, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про зупинення діяльності приватного виконавця.
Аналогічні правила закріплені і в пункті 27 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5, за змістом якого у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Судом в ході судового розгляду досліджено рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці.
Проте, зі змісту спірного рішення комісії судом встановлено, що остання, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді зупинення діяльності приватного виконавця на два місяці, не зазначила будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та прийняття саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання, не зазначила доводів щодо неможливості застосування до позивача інших видів стягнень, що є менш суворими, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, наявності тієї обставини, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався, що свідчить про порушення принципу пропорційності, всупереч принципу обґрунтованості рішення комісія не навела мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк.
Суд зазначає, що на рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року була подана окрема думка члена Дисциплінарної комісії приватних виконавців, який вважав, що Дисциплінарною комісією приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача мало бути відхилене як необґрунтоване.
Застосування строків такого виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Тому, визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк зупинення діяльності, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення. Не зазначення цього свідчить про те, що рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Вказані обставини також свідчать про протиправність цього рішення комісії.
Під час розгляду справи суд встановив, що спірне рішення Дисциплінарної комісії у формі протоколу прийняте на підставі подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, внесеного за наслідками проведення невиїзної перевірки діяльності щодо здійснення виконавчого провадження ВП №61646120, проведеної на підставі скарги представника ТОВ «Будівництво інноваційних проектів»
Це подання містить пропозицію про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Вказане подання за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення відповідно до цієї пропозиції.
Щодо аргументів відповідача про те, що Дисциплінарна комісія не може бути відповідачем в даній справі, оскільки не є юридичною особою, немає власного рахунку у банках, а її рішення без наказу не несуть будь-яких наслідків, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пунктів 3, 4, 9 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.11.2017 № 3791/5, така комісія наділена переліком завдань, які за своєю суттю є публічно-владними, а також суб'єктно до такої комісії входять посадові особи з числа Міністерства Юстиції України.
З огляду на викладене, суд не може погодись з аргументами відповідача в цій частині, оскільки Дисциплінарна комісія приватних виконавців під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є колегіальним органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, а також прийняття рішень про застосування до них дисциплінарного стягнення.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання членами комісії означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених у скарзі питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доводів та аргументів особи, що до якої застосовуються дисциплінарне стягнення; норми права, що застосовані, і ті, що не застосовані, з викладенням мотивів їх незастосування.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.
Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
Положеннями статті 17 цього Закону встановлено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, позицією, викладеною в пункті 88 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», визначено, що Судові ніщо не заважає назвати «судом» конкретний національний орган, який не входить до судової системи, для цілей встановлення його відповідності критеріям, викладеним у справі «Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії». Адміністративний або парламентський орган може вважатися «судом» у матеріально-правовому значені цього терміну, що призведе до можливості застосування статті 6 Конвенції до спорів державних службовців (див. рішення у справах «Аргіру ті інші проти Греції» (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15 січня 2009 року, та «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), заяви №№ 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28 квітня 2009 року). Проте висновок щодо застосовності статті 6 Конвенції не перешкоджає розгляду питання дотримання процесуальних гарантій у такому провадженні (див. вищезазначене рішення у справі «Савіно та інші проти Італії» (Savino and Others v. Italy), п. 72)».
Про подібність відносин, які виникають під час засідань Дисциплінарної комісії приватних виконавців до здійснення судочинства, можуть свідчити також обставини визначення порядку призначення членів комісії Законом, встановлення вимог до членів комісії, процедури засідання, можливість заявлення відводів, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем як приватним виконавцем під час здійснення вказаних виконавчих дій у виконавчому провадженні №61646120 вимоги законодавства порушено не було, а тому висновки, викладені у поданні про його притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки є неправомірними та такими, що не відповідають законодавству.
Оскільки підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки, викладені у поданні Міністерства юстиції України, тому рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на два місяці є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Оскільки рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, вводиться в дію наказом Мін'юсту, то відповідно наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» є протиправним та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що в матеріалах справи наведено достатньо доказів, які повністю спростовують позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.11.2017 № 3791/5 Дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 1681,60 грн слід стягнути з розпорядника коштів на користь позивача, а саме за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 94, 241-246 КАС України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».
Стягнути на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений ним судовий збір в сумі 1681,60 ( одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн.60 коп) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції .
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Позивач - Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1 - Дисциплінарна комісія приватних виконавців (01001, вул. Городецького,13, м. Київ).
Відповідач 2 - Міністерства юстиції України (01001, вул. Городецького,13, м. Київ; код ЄДРПОУ 00015622).
Третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво Інноваційних проектів» (79024, м. Львів, вул. Ковельська, 108; код ЄДРПОУ 41273097),
Третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ІБР» (81070, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул. Т.Шевченка, 13А; код ЄДРПОУ 37780849).
Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.
Суддя Кухар Н.А.