справа № 380/7938/20
20 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просить суд стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 за період з 25.10.2017 по 11.12.2017 та грошове забезпечення за період з 06.02.2020 по 17.04.2020 в розмірі 12967,74 грн без урахування податків, зборів та інших платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.10.2017 постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2443/17 визнано протиправним та скасовано наказ від 21.06.2017 №1064 о/с про звільнення позивача, поновлено на посаді з 07.11.2015, стягнуто з ГУ МВСУ у Львівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.06.2017 по 24.10.2017. Наказом ГУ МВСУ у Львівській області №1103 о/с від 12.12.2017 позивача поновлено на службі з 07.11.2015. Проте, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2017по 11.12.2017 ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_1 не нарахувало і не виплатило.
Окрім того, 12.12.2017 наказом ГУ МВСУ у Львівській області №1104 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ з 07.11.2015. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 813/270/18 визнано протиправним та скасовано наказ від 12.12.2017 №1104 о/с; поновлено на посаді з 13.12.2017, стягнуто з ГУ МВСУ у Львівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.12.2017 по 11.04.2019. Наказом ГУ МВСУ у Львівській області №1256-о/с від 06.02.2020 позивача поновлено на службі. Наказом ГУ МВСУ у Львівській області №1268-о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби. При цьому, грошове забезпечення за період з 06.02.2020 по 17.04.2020 ГУ МВСУ у Львівській області нарахувало і не виплатило.
Ухвалою суду від 21.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представники відповідачів відзиву на позовну заяву не подали, хоча про відкриття провадження у справі повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Оскільки представники відповідачів не подали відзиву на позовну заяву, не повідомили причин неподання відзиву, суд кваліфікує неподання суб'єктами владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 21.06.2017 № 1064 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10288 (десять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн., 62 коп., за виключенням податків та інших обов'язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 2483,49 грн за виключенням податків та інших обов'язкових платежів звернено до негайного виконання.
12.12.2017 Головним управлінням МВС України у Львівській області прийнято наказ № 1103о/с на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015 (відповідно до рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 813/270/18, згідно відомостей комп'ютерної прогами «Діловодство спеціалізованого суду». За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.)
Проте, за період з 25.10.2017 по 11.12.2017 Головним управлінням МВС України у Львівській області не виплачено позивачу середнє грошове забезпечення за затримку виконання рішення суду у справі № 813/2443/17.
Окрім того, 12.12.2017 Головним управлінням МВС України у Львівській області прийнято наказ №1104 о/с, яким позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил з 07.11.2015. (Відповідно до рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 № 813/270/18, згідно відомостей комп'ютерної прогами «Діловодство спеціалізованого суду». За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.)
Наказом ГУ МВСУ у Львівській області від 06.02.2020 року №1256-о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді.
Відповідно до наказу ГУ МВСУ у Львівській області від 17.04.2020 №1268ос ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України з 17.04.2020.
Проте, з 06.02.2020 по 17.04.2020 позивачу не виплачено грошове забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з приписами частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Пункт 3 частини першої статті 371 КАС України визначає, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, що була чинною на час винесення постанови суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17, містив аналогічну норму щодо порядку виконання рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Відповідно до частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Пункт 3 частини першої статті 256 КАС України визначає, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно з частиною п'ятою статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Відповідно до роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу (пункт 34).
Таким чином, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 825/1281/16.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно ч. 1 ст. 236 цього ж Кодексу, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Нормами Кодексу законів про працю України чітко розмежовано підстави стягнення "середнього заробітку за час вимушеного прогулу", який згідно з норм частини 2 статті 235 КЗпП України стягується одночасно із ухваленням рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, та підстави стягнення "середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі", який за нормами статті 236 Кодексу законів про працю України стягується за період затримки виконання рішення уповноваженого органу про поновлення на роботі.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення № 114), що визначає порядок проходження служби, а також права і обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до яких належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ та яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі №6-435цс15, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 23.06.2015 у справі №2а-3138/10/1370.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок.
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід'ємним правом позивача. захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Неправомірна бездіяльність щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу порушує право позивача на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати належні йому кошти із бюджету при відсутності з його боку порушення закону.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 21.06.2017 № 1064 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10288 (десять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн., 62 коп., за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 2483,49 грн за виключенням податків та інших обов'язкових платежів звернено до негайного виконання.
Проте, Головним управлінням МВС України у Львівській області прийнято наказ № 1103о/с на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17, 12.12.2017, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції
Оскільки допущено затримку виконання судового рішення, позивач має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення.
Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 розмір середньоденної заробітної плати позивача 118,26 грн.
Таким чином, стягненню з ГУ МВС у Львівській області підлягає середній заробіток за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 за період з 25.10.2017 по 11.12.2017 становить 5558,22 грн (47 дні х 118,26 грн).
Щодо позовної вимоги про стягнення грошового забезпечення за період з 06.02.2020 по 17.04.2020 суд зазначає наступне.
12.12.2017 Головним управлінням МВС України у Львівській області прийнято наказ №1104 о/с, яким позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил з 07.11.2015.
Наказом ГУ МВСУ у Львівській області від 06.02.2020 року №1256-о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді.
Відповідно до наказу ГУ МВСУ у Львівській області від 17.04.2020 № 1268ос ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України з 17.04.2020.
Проте, з 06.02.2020 по 17.04.2020 позивачу не виплачено грошове забезпечення.
Суд вказує, що представниками відповідача не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження виплати позивачу з 06.02.2020 по 17.04.2020 грошового забезпечення.
Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у по справі № 813/270/18 встановлено, що середньоденний заробіток позивача становить 109,48 грн.
Таким чином, стягненню з ГУ МВСУ у Львівській області підлягає грошове забезпечення за період з 06.02.2020 по 17.04.2020 в розмірі 7882,56 грн (72 дні х109,48грн).
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 40108833), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 08592247) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 813/2443/17 за період з 25.10.2017 по 11.12.2017 та грошове забезпечення за період з 06.02.2020 по 17.04.2020 в розмірі 13440,78 грн без урахування податків, зборів та інших платежів.
3. Судовий збір в розмірі 840,80 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 20.11.2020.
Суддя Костецький Н.В.