Іменем України
20 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3210/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Шепель Марини Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Шепель Марини Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2020 року № 0000553201 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що з 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював діяльність, яка пов'язана із роздрібною торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
На початку 2019 року був укладений договір оренди магазина, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За вищезазначеною адресою позивач здійснював свою підприємницьку діяльність, ним були отримані ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Договір оренди магазина розірвано у грудні 2019 року та, відповідно, позивач припинив здійснювати свою діяльність за вищезазначеною адресою.
25 січня 2020 року згідно із вимогами законодавства України позивач повідомив органи фіскальної служби про те, що він не здійснює свою господарську діяльність у магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами було анульовано.
06 травня 2020 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29 квітня 2020 року № 0000553201 про застосування штрафу у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року № 116, складених співробітниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, яка залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін
В обґрунтування відмови у задоволенні скарги Державна податкова служба України зазначила, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року № 116, 20 березня 2020 року о 10 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_2 , яка займалась реалізацією продукції у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила реалізацію алкогольного напою гр. ОСОБА_3 без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». При цьому гр. ОСОБА_4 повідомила, що вона є приватним підприємцем та здійснює діяльність з реалізації продовольчих товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який орендує у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , а іншу частину нібито орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який і здійснює торгівлю підакцизними товарами. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надала контролюючим органам копію ліцензії без відмітки про сплату.
Відповідно до договору оренди, укладеного 16 грудня 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (яка є власницею магазина, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , остання орендує не частину приміщення, а весь магазин, де й здійснює свою господарську діяльність. Копія договору оренди від 16 грудня 2019 року додавалась до скарги, однак це не було ніяким чином враховано при розгляді.
Тобто гр. ОСОБА_2 здійснює свою господарську діяльність у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та орендує не частину, а все приміщення магазину, та 20 березня 2020 року саме вона порушила діюче законодавство.
Відповідно до відповіді Новоайдарського районного суду Луганської області на розгляд до суду адміністративний протокол щодо позивача не надходив та судом не розглядався. Щодо ОСОБА_2 на цей час в провадженні Новоайдарського районного суду Луганської області знаходиться справа про адміністративне правопорушення № 419/759/20, яка на цей час не розглянута та рішення не прийняте.
З посиланням на положення статей 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, представник позивача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Головне управління ДПС у Луганській області позов не визнало, про що 07 жовтня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 40846/2020 подало відзив на позовну заяву від 07 жовтня 2020 року № 6141/9/12-32-05-00-29 (арк. спр. 86-91).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 20 березня 2020 року о 10 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_2 , що займалась реалізацією продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила реалізацію алкогольного напою громадянину ОСОБА_3 , чим порушила вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Факт продажу громадянкою ОСОБА_2 алкогольного напою, який є товаром фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року № 116, складеному старшим оперуповноваженим з ОВС другого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області підполковником податкової міліції Колісніченко В.Ю.
У підтвердження вказаного порушення до матеріалів справи додані пояснення: покупця ОСОБА_3 від 20 березня 2020 року, відповідно до яких він 20 березня 2020 року зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою купівлі алкогольного напою. В магазині продавець запропонував придбати на розлив алкогольний напій «Чача» за ціною 100,00 грн за півлітра та він придбав його; громадянки ОСОБА_2 від 20 березня 2020 року, відповідно до яких вона є приватним підприємцем та здійснює діяльність з реалізації продовольчих товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Частину площі магазину вона орендує у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , іншу частину орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , де реалізує алкогольні напої, пиво. 20 березня 2020 року вона за проханням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 займалась реалізацією алкоголю на його торговій площі та здійснила продаж товару, належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
На прохання перевіряючих пред'явити дозвільні документи на реалізацію алкогольних напоїв, ОСОБА_2 надала копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 12230308201900536 від 25 квітня 2019 року (термін дії з 25 квітня 2019 року по 25 квітня 2020 року), видану фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на магазин за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, зазначена ліцензія була анульована на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розпорядженням від 28 січня 2020 року № 14-Р «Про анулювання ліцензій».
Отже, резюмує відповідач, викладені факти підтверджують, що підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
На час складання адміністративного протоколу на торговій площі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знаходились алкогольні напої, здійснювалась їх реалізація і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виступала продавцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 є фізичної особою-підприємцем, ніяким чином не спростовує того факту, що ОСОБА_2 могла здійснювати продаж товару, належного позивачу, оскільки законодавством не забороняється бути фізичною особою-підприємцем та одночасно працювати на іншу фізичну особу-підприємця. Оформлення ОСОБА_2 підприємництва в даному випадку може свідчити про небажання позивача сплачувати податки та збори за найманих працівників.
Для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, має бути встановлено факт відсутності вказаної ліцензії та здійснення продажу алкогольних напоїв без такої.
Факт продажу працівником позивача алкогольних напоїв без ліцензії підтверджується такими матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року № 116, в якому вказано особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його особистий підпис; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20 березня 2020 року, згідно з якими вона в період відсутності ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольного напою, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Крім того, постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 03 червня 2020 року встановлений факт реалізації ОСОБА_2 алкогольних напоїв без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, та закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю даних про систематичність діянь обвинуваченої. При цьому, судом було визнано факт наявності та реалізації алкогольних напоїв саме у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та прийнято рішення про повернення цих напоїв власнику.
Також відповідач зазначив, що згідно з пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Функції контролюючих органів передбачені статтею 191 Податкового кодексу України, до яких відноситься здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу - є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, в тому числі застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган. Визначений зазначеною нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до даних з АІС «Податковий блок» позивачем подані повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП від 17 травня 2019 року, згідно з якими об'єктами, через які провадить свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , є магазин за адресою: АДРЕСА_1 , та магазин за адресою: АДРЕСА_2 . Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП про закриття об'єкта оподаткування - магазину за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем до контролюючого органу не подано.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 02 вересня 2020 року позовну заяву адвоката Шепель Марини Володимирівни залишено без руху (арк. спр. 34-35).
Ухвалою від 21 вересня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 69-71).
Ухвалою від 30 вересня 2020 року Головному управлінню ДПС у Луганській області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 78-79).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 24 лютого 2016 року, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Станично-Луганське управління, Станично-Луганська ДПІ (Станично-Луганський район), основним видом діяльності є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 лютого 2016 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 листопада 2020 року (арк. спр. 50-51, 109-111).
Згідно з протоколом від 20 березня 2020 року № 116 про адміністративне правопорушення 20 березня 2020 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в порушення вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі за текстом - Закон № 481) та частини першої статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснювалась реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі (арк. спр. 92-93).
Продаж алкогольного напою здійснено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
При цьому, факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20 березня 2020 року, яка зазначила, що вона є приватним підприємцем з квітня 2019 року та здійснює діяльність з реалізації продовольчих товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , більше половини площі якої орендує у фізичної особи ОСОБА_5 , є платником єдиного податку. Іншу частину корисної площі у ОСОБА_5 орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , де він реалізує алкогольні напої, пиво. 20 березня 2020 року у період часу з 09 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці у зв'язку з закупівлею партії товару в іншому населеному пункті. За його усним проханням реалізацією алкоголю займалась ОСОБА_2 . Біля 10 год. 30 хв. до магазину з перевіркою зайшли співробітники Державної фіскальної служби та попросили надати дозвільні документи на реалізацію алкогольних напоїв. На момент перевірки з запитуваних документів в наявності була копія відповідної ліцензії з терміном дії з 25 квітня 2019 року по 25 квітня 2020 року без відмітки про поточну сплату за ліцензію за перевіряємий період (арк. спр. 94).
Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 20 березня 2020 року він 20 березня 2020 року вийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою придбання алкогольних напоїв. У магазині продавець запропонувала йому придбати на розлив алкогольний напій під назвою «ЧАЧА» за ціною 100,00 грн за 0,5 літра, на що він дав свою згоду (арк. спр. 97).
На підставі протоколу від 20 березня 2020 року № 161 про адміністративне правопорушення, складеного співробітниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення антитерористичної операції Головного управління ДФС у Луганській області, 29 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000553201, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн (арк. спр. 56-57, 99-100).
Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, за наслідками розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 09 липня 2020 року № 21500/6/99-00-06-02-06-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29 квітня 2020 року № 0000553201 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (арк. спр. 58-60).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон № 481.
Відповідно до статті 1 Закону № 481:
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).
Із заяв сторін по суті справи судом встановлено, що позивач мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 25 квітня 2019 року по 25 квітня 2020 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та яка була анульована за заявою позивача у січні 2020 року.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 903428 приватний підприємець ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0263 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 17).
16 грудня 2019 року між ОСОБА_5 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди магазина, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оплатне та строкове використання нежиле приміщення, загальною площею 96 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою використання його в якості торгівельного магазину приміщення (арк. спр. 52-54).
Згідно з повідомленнями про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, поданими фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до контролюючого органу за місцезнаходженням 17 травня 2019 року, об'єктами оподаткування, через які позивач здійснює свою господарську діяльність, є магазини, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 (арк. спр. 102, 103).
З урахуванням сукупності доказів у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позивач у період проведення перевірки 20 березня 2020 року здійснював господарську діяльність, а саме роздрібну торгівлю алкогольними напоями у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , про що також свідчить копія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (хоч і анульованої), що знаходилась за цією адресою.
Договір оренди магазина від 16 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , не спростовує виявлене співробітниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення антитерористичної операції Головного управління ДФС у Луганській області порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону № 481.
Частиною першою статті 16 Закону № 481 визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Згідно з абзацами першим, шостим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина четверта статті 17 Закону № 481).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Таким чином, з часу утворення Державної податкової служби України та її територіальних органів право прийняття рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, згідно з вимогами частини четвертої статті 17 Закону № 481 надано Державній податковій службі України та її територіальним органам.
Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це не тільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а й інші матеріали, які свідчать про недотримання суб'єктом господарювання вимог законодавчих актів про обіг алкогольних напоїв.
З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що територіальний орган Державної податкової служби України має повноваження на прийняття рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481, на підставі матеріалів правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 29 квітня 2020 року № 0000553201 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги слід залишити без задоволення.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Шепель Марини Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська