про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4426/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 16.11.2017 по 10.11.2020 у розмірі 270494,40 грн.
Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з в/ч НОМЕР_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 16.11.2017 по 10.11.2020 у розмірі 270494,40 грн.
Вказана вимога є вимогою немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, та враховуючи кількість заявлених майнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2704,94 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 2704,94 грн не сплачений.
В адміністративному позові позивач вказує, що на підставі пунктів 13 статті 5 Закону України “Про судовий збір” учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція.
На підтвердження вищевикладеного, позивачем до матеріалів справи надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 23.11.2020.
Суд звертає увагу позивача, що Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі, оскільки позивач оскаржує дії відповідача, які порушують його права не як учасника бойових дій, тобто спір виник з приводу не проведення відповідачем повного розрахунку при звільненні позивача зі служби.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов'язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
Суд зазначає, що даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Оскільки судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 2704,94 грн за позовними вимогами про стягнення з в/ч НОМЕР_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 16.11.2017 по 10.11.2020 у розмірі 270494,40 грн.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901) та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 №9901/70/20 (11-128заі20).
Щодо посилання позивача на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від його сплати, суд зазначає по те, що зазначені приписи Закону передбачають, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як вже зазначив суд раніше, спір між сторонами виник з приводу не проведення відповідачем повного розрахунку при звільненні позивача з військової служби.
Відтак, зазначена позивачем підстава звільнення від сплати судового збору не може бути застосована до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2704,94 грн, надати документ про сплату судового збору або надати суду інші докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір".
Вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 7, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду доказів про сплату судового збору у розмірі 2704 (дві тисячі сімсот чотири) гривень 94 копійки на вказані реквізити.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.О. Кисельова