про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2020 року м. Київ №320/12022/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Київській області №Ф-1387-17-У від 04.09.2019 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 115823,95 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом зазначення у позовній заяві: засобів зв'язку, адреси електронної пошти позивачки; надання копії усіх сторінок паспорту та ідентифікаційного коду позивачки; викладення обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно: коли позивачка була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності; поставлена на облік у податковому органі з посиланням та наданням відповідних доказів; коли та, на якій підставі була проведена планова документальна виїзна перевірка податковим органом, які порушення виявлені в ході перевірки з наданням копії акту перевірки у придатному для читання вигляді; зазначення відомостей, які послугували підставою для застосування до позивача штрафних санкцій; конкретизувати зміст контрольно-перевірочних заходів, проведених відповідачем відносно позивачки та зазначити, які дії вчиняла позивачка та які документи надавала податковому органу під час цих заходів; надання завіреної належним чином та у придатному для читання вигляді, копії вимоги ГУ ДПС у Київській області від 04.09.2019 №Ф-1387-17-У; рішення ГУ ДФС від 31.08.2017 №0035731309; рішення контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача; акту звірки з податковим органом щодо визначення сум заборгованості з ЄСВ, який рахувався в інтегрованій картці платника податків станом на час прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності; пенсійного посвідчення позивачки та довідки ГУ ПФУ у Київській області про перебування позивачки на пенсійному обліку та, з якого часу, з зазначенням виду пенсії, призначеній позивачці; обґрунтування порушення прав та інтересів позивачки прийнятим рішенням; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропущення строку звернення до суду та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Щодо поновлення строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке: згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До суду з цим адміністративним позовом позивачка звернулась 20.11.2020, більше ніж через рік з моменту виникнення у неї права на оскарження вимоги про сплати боргу, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.
Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, позивачка повинна обґрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали їй звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.
Відтак, заявникові необхідно зазначити поважні причини, які стали на заваді звернення до суду до ГУ ДПС у Київській та/чи до суду з 04.09.2019 з поданням суду документів, якими підтверджені такі причини.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - залишити без руху.
Встановити заявниці десятиденний строк з моменту одержання копії ухвали для усунення недоліків позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскаржена не підлягає.
Суддя Брагіна О.Є.