Справа №766/18667/20
н/п 2-з/766/412/20
про забезпечення позову
20 листопада 2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Солоцький Дмитро Олександрович про визнання договору дарування удаваним та визнання права власності,
19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення його позову, який він має намір подати в подальшому до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Солоцький Дмитро Олександрович про визнання договору дарування удаваним та визнання права власності.
В обгрунтування заяви вказав, що 26.06.2019 року на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Солоцьким Д.О., ОСОБА_2 (обдаровуваною) отримано в дар від ОСОБА_3 (дарувальник) двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . З ОСОБА_2 він перебуває у зареєстрованому з 31.08.2017 р. шлюбі. Укладений договір дарування, на підставі якого його дружина набула право власності на квартиру, є удаваним з метою приховання договору купівлі-продажу, оскільки квартира не була подарована, а придбана за його особисті кошти. При обранні правочину, для здійснення переходу права власності на квартиру був обраний саме договір дарування, оскільки для набуття права власності за цим правочином не потрібна була згода іншого з подружжя. Квартира була придбана в той час, коли він був у рейсі, а тому не міг надати нотаріально засвідчену згоду. Після набуття права власності на квартиру, їх відносини з дружиною стрімко почали псуватися, та повернувшись 11.11.2020 року з рейсу дізнався, що дружина подала позов до суду про розірвання шлюбу та те, що вона вже тривалий час проживає в набутій квартирі з іншим чоловіком. На теперішній час, до квартири у нього доступу немає, ОСОБА_2 стверджує, що це її особиста власність, оскільки набута нею за договором дарування. З огляду на викладене просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26.06.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Солоцьким Д.О., зареєстрованого в реєстрі за №1126.
Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, подана до суду з врахуванням правил п.1 ч.2 ст. 152 ЦПК України щодо виключної підсудності, оскільки стосується договору дарування нерухомого майна, що розташоване у м.Херсоні.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо здійсненого правочину, зокрема укладення договору дарування нерухомого майна.
Враховуючи намір позивача звернутись до суду із позовом про визнання договору удаваним та визнання права власності, наявність обгрунтовних припущень щодо подальшого відчуження нерухомого майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване у м. Херсоні.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, судом враховано необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Заявлений спосіб забезпечення позову є співмірним із вимогами, які заявник має намір заявити у позові.
Відомості щодо обов'язкового застосування зустрічного позову відсутні - позивач має в установленому законом порядку зареєстроване місце проживання на території України.
Відповідно до ст.150 ч.9 ЦПК України ухвала про накладення арешту підлягає негайному виконанню.
Суд вважає необхідним в порядку п.3, п. 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість роз'яснити ОСОБА_1 , що за приписами ч.4 ст. 152 ЦПК України він повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали, тобто до 30 листопада 2020 року включно. Непред'явлення позову є підставою для скасування цієї ухвали за приписами ч.13 ст. 158 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи за вмотивованим клопотанням учасника справи відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України.
Ухвала в повному обсязі складена 20 листопада 2020 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 149-150, 156, 158, 258-260, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Солоцький Дмитро Олександрович про визнання договору дарування удаваним та визнання права власності задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
За вмотивованим клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги (за п.15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його обов'язок пред'явити позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Солоцький Дмитро Олександрович про визнання договору дарування удаваним та визнання права власності протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали, тобто до 30 листопада 2020 року включно. Непред'явлення позову є підставою для скасування цієї ухвали за приписами ч.13 ст. 158 ЦПК України.
СуддяО. В. Ус