Справа № 757/25558/20-ц
Провадження № 2/761/9248/2020
17 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про захист честі, гідності,
19.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовною заявою до Державної прикордонної служби України про захист честі, гідності.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 19.06.2020 року матеріали справи передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
09.11.2020 р. на адресу вказаного суду надійшли матеріали справи №757/25558/20-ц.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
З аналізу позовної заяви встановлено, що її підписано позивачем та його представником, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви долучено копія довіреності від 17.02.2020 р., варто вказати наступне.
Так, перш за все варто зазначити, що категорія справ про захист честі, гідності, у відповідності до ст. 274 ЦПК України, розглядається за правилами загального позовного провадження.
При цьому, у справі, яка розглядається судом за правилами загального позовного провадження, представником може бути виключно адвокат.
Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
А тому, представнику позивача необхідно надати відповідні документи, які будуть підтверджувати його статус, як адвоката або у відповідності до вимог закону будуть підтверджувати його повноваження на представлення інтересів у цій справі.
Як зазначено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Тобто, у даному випадку, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких саме позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до положення ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У той же час позов пред'явлено до Державної прикордонної служби України, при цьому у вимогах позовної заяви згадується Громадське об'єднання «ІА ЦЕНЗОР НЕТ» та інші ЗМІ, а тому позивачу необхідно усунути недоліки у вказаній частині.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Однак, в порушення вищенаведених вимог ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно викласти заяву у відповідності з вимогами п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, вказавши адреси місцезнаходження відповідачів.
Так, згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК (435-15) захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
При цьому, зазначений у позовній заяві зміст позовних вимог потребує уточнень у відповідності до вимог Глави 3 ЦК України.
Крім того, згідно з вимогами ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві об'єднано дві вимог немайнового характеру.
Відповідно п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід було надати до суду підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду позову з об'єднаними двома вимогами немайнового характеру на суму 1 681,60 грн.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про захист честі, гідності, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: