СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua
03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08
Справа № 760/21479/17
№2/760/130/20
І . Вступна частина
11 червня 2020 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Третя міська Київська державна нотаріальна контора.
ІІ. Описова частина
12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на 1/2 квартири в порядку спадкування.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. від 07.04.2017 відкрито провадження у справі.
На підставі розпорядження керівника апарату Солом'янського районного суду м. Києва від 18.03.2019 за №1026 проведено повторний автоматизований розподіл справи, і за його результатами справу передано в провадження судді Коробенка С.В.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно, а саме - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом були його мати - ОСОБА_3 та Позивач - його син.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2006 у справі №2-2643-1/06 встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_2 не склав заповітів на чию-небудь користь, що підтверджується витягом із Спадкового реєстру заповітів і спадкових справ від 19.07.2006.
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 приховала факт смерті батька Позивача від нього та звернувшись до суду про продовження строку на отримання спадщини та після позитивного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.10.2006 (справа № 2-2643-1\06) отримала Свідоцтво про право на спадщину на всю Квартиру та зареєструвала право власності на всю Квартиру у Київському міському бюро технічної інвентаризації. Після цього, як стверджує Позивач, 15 лютого 2007 року ОСОБА_3 продала квартиру. Зазначені факти встановленні в Рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 09.03.2010 у справі №2-50-1/10.
У в межах вказаної справи, як зазначає Позивач, судом було встановлено, що ОСОБА_3 нотаріус видала свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі рішення Солом'янського райсуду по цивільній справі №2- 2643-1\06, тобто вона набула права власності на спірну квартиру, отримавши свідоцтво, але на підставі ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.236 ЦК України, після скасування апеляційним судом зазначеного рішення, правочин, тобто Свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.12.2006 є недійсним з моменту його видачі, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені ст.216 ЦК України.
Позивач вказує, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 09.03.2010 йому було продовжено строк на прийняття спадщини, визнано недійсним в 1\2 частині Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П'ятою Київською державною нотаріальною конторою 13.12.2006 за реєстровим номером 8-1511; визнано недійсним договір купівлі-продажу Квартири, посвідчений приватним нотаріусом Мироненко О.Ф. від 15.02.2007); визнано право власності на 1\2 частину Квартири за ОСОБА_1 (Позивачем) у порядку спадкування за законом.
Після цього, як стверджує Позивач, він зареєстрував своє право власності на 1\2 частину Квартири, а ОСОБА_3 не встигла отримати нове свідоцтво.
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .
Звернувшись із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 до Третьої Київської державної нотаріальної контори, Позивач, як він стверджує, отримав відмову у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючого документу.
У зв'язку з цим Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на спадщину за законом як таку, що перейшла до нього у порядку спадкової трансмісії на 1/2 частину квартири. Заочним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 07.04.2016 у справі №2-1933/16 його позов було задоволено повністю і прийнято рішення про визнання за ОСОБА_1 права на спадщину.
Разом з тим, не зважаючи на вказане рішення суду, яке набрало чинності, у відповідь на заяву Позивача до Третьої Київської державної нотаріальної контори про видачу Свідоцтва про право на спадщину він знову отримав відмову у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючого документу на об'єкт спадкування.
Враховуючи, що рішення від 07.04.2016 через особливості формулювання резолютивної частини фактично не дозволило йому отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, Позивач просить у даній справі постановити рішення саме про визнання за ним права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .
12 листопада 2018 року до суду надійшов відзив Київської міської ради на заявлений позов, у якому Відповідач просив вирішити справу на підставі наявних матеріалів справи у відповідності до вимог закону.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.
Від Третьої Київської державної нотаріальної контори до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21.10.2008, яка була бабою Позивача.
Батько Позивача - син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто раніше, ніж ОСОБА_3 .
На момент смерті ОСОБА_3 належала на праві власності Ѕ частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку вона набула в порядку спадкування після смерті свого сина, хоч і належним чином своє право не оформила.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 в справі №760/8066/15-ц, яке набрало законної сили, було визнано за ОСОБА_1 , право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що перейшла до нього у порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 .
Встановлено, що Позивач звернувся до Третьої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на підставі вказаної судового рішення, проте постановою від 13 серпня 2016 року за №1342/02-31 від 13.08.2016 йому було відмовлено з посиланням на відсутність правовстановлюючого документу на ім'я ОСОБА_3 щодо Ѕ частини на квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з незалежних від спадкоємця причин.
Суд приходить до висновку про те, що не зважаючи на визнання судом за Позивачем права на спадщину після смерті ОСОБА_3 , своє право у встановленому порядку, тобто шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, він не може з незалежних від нього причин - у зв'язку з не оформленням спадкодавцем своїх прав на об'єкт спадкування.
Відтак, єдиним способом захисту прав Позивача в даному випадку є визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді Ѕ частини в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом ухвалення відповідного судового рішення.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 1218, ст. 1261 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 22 кв.м, житловою площею 11,8 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 42;
Третя особа-1: Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації; адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36;
Третя особа-2: Третя Київська державна нотаріальна контора, адреса: м. Київ, пр. Правди, 33.
Суддя: