Провадження №2/760/8496/20
Справа № 760/25201/20
про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Ляр Д.Ю. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом до відповідача, в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.03.2012 у розмірі 27165,70 грн станом на 05.10.2020 грн та судові витрати у розмірі 2102 грн.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Позивачем в тексті позовної заяви не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме:
-умови кредитного договору передбачають надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, проте не зазначено строку дії відповідної банківської картки, а також не зазначено відомостей чи надавалась відповідачу нова банківська картка, у зв'язку зі спливом строку дії попередньої банківської картки;
-з якого моменту відповідач перестав виконувати умови договору або виконував їх неналежним чином;
-за який період часу утворилася заборгованість за кредитом, зазначена в позові;
-за який період позивачем розрахована пеня та в якому розмірі;
-яка сума заборгованості по тілу кредиту існує станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою, та за який період часу вона розраховується;
-яким чином утворилася заборгованість по процентах та пені за відсутності заборгованості по тілу кредиту;
-
-чи передбачено умовами договору підвищення відсоткової ставки за ініціативою банку і якщо так, за яких умов;
-чи були погоджені підвищені розміри відсоткової ставки з позичальником і якщо так, яким чином.
Суд звертає увагу окрему увагу позивача на те, що йому необхідно зазначити, на підставі якого саме пункту Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відбувається включення нарахованих відсотків, штрафів та пені до складу простроченої заборгованості за кредитом, на яку нараховується підвищена процентна ставка, та як такі дії співвідносяться з положеннями ч.2 ст.550 ЦК України, відповідно до якої, проценти на неустойку не нараховуються.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).
Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Копії доказів, надані заявником на підтвердження обставин, що викладені в заяві не засвідчені у відповідності до вимог ст.95 ЦПК України, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.95 ЦПК України).
Однак, позивачем при поданні позову до суду, разом з доданими до нього письмовими доказами, не було дотримано положення ст.ст.83, 95 ЦПК України, а саме: належним чином не засвідчені розрахунок заборгованості, Витягів з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Крім того, відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Та обставина, що Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, як послуга позивача, перебуває в загальному доступі та опублікований на приведеному в позові сайті, а долучені документи роздруковані з інтернет-ресурсу, не звільняє позивача від обов'язку виконати вимоги закону щодо форми документів, які подаються до суду.
Так, позивачем до позовної заяви долучено копії квитанцій про сплату судового збору у розмірі 2102 грн від 08.10.2020.
При цьому, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, враховуючи вищенаведені роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позивачу також слід надати до суду оригінал квитанцій про сплату судового збору у розмірі 2102 грн від 08.10.2020.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко