Справа № 760/23522/20
Провадження № 1-кс/760/7504/20
30 жовтня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 днів.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києвізнаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090015202 від 22.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
Відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснювалось у зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а саме04.04.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, яке віднесено до злочину середньої тяжкості, санкція якої передбачає покарання у позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києвізнаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090015202 від 22.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
28.10.2020 року одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим було подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Статтею 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється слідчим суддею за участю, прокурора, підозрюваного, його захисника.
При вирішенні аналізованого питання Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ рекомендує слідчим суддям керуватись тим, що неявка слідчого або прокурора є фактично невиконанням цими суб'єктами обов'язку довести обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК. Це, у свою чергу, позбавляє слідчого суддю можливості повно та всебічно з'ясувати сукупність обставин, із якими закон пов'язує вирішення питання про надання дозволу на затримання певної особи з метою приводу, а отже, є підставою для відмови у задоволенні клопотання. У разі неявки прокурора в судове засідання слідчим суддям доцільно відмовляти у задоволенні такого клопотання ще й з огляду на те, що однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Таким чином, саме сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити особисту явку та подання доказів.
Враховуючи, що слідчий, прокурор та особа, відносно якого подано клопотання про застосування запобіжного заходу, в судове засідання не з'явилися, відсутні докази підтвердження вручення підозрюваному ОСОБА_5 клопотання про застосування запобіжного заходу і копії матеріалів, що його обґрунтовують, та строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 186 КПК України, прихожу до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 183, 184, 186, 187, 189, 194 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1