СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/1730/19
пр. № 2/759/548/20
26 серпня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Миколаєць І.Ю.,
при секретарі - Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Гната Юри, 9) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення опіки,
28.01.2019 року ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним. 21 жовтня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 , дитина ОСОБА_5 проживає разом з позивачем, батько дитини нехтує своїми батьківськими обов'язками, та не цікавиться дитиною, у зв'язку з чим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав та стягувати аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2019 року визначені правила подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив.
Відповідач не скористався правом надання відзиву.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про день, час розгляду справи. Представник позивава ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час слухання справи, причини неявки суду не повідомив. Судом вживались усі необхідні заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи у тому числі шляхом направлення судових повісток, а також розміщення оголошення на сайті суду.
Третя особа явку свого представника не забезпечила, судом отриманий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Судом були допитані свідки : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народила доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої згідно свідоцтва про народження з актовим записом №1137 є відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві з актовим записом № 18446 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , матір'ю якої є ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження з актовим записом № 663 (а.с.15).
09 листопада 1988 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11 , внаслідок чого змінила прізвище, та стала ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу з актовим записом № 2033 (а.с.109).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , матір'ю якої є ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження з актовим записом № 3847 (а.с.16).
21 жовтня 2017 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_2 , внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу з актовим записом № 3396 (а.с. 11).
30 серпня 2008 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_14 , внаслідок чого змінила прізвище, та стала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу з актовим записом № 1477 (а.с.24).
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 та відповідно тіткою дитини ОСОБА_5 .
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що вони є сусідами позивачки, засвічдчили факт проживання дитини та відсутність участі позивача у життя дитини: Свядок ОСОБА_8 , яка є хрещеною дитини засвідчила факт відсутності намірів відповідача після смерті матері дитини у вихованні та утриманні дитини.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 , умови для розвитку, навчання та виховання малолітньої дитини створені належним чином (а.с. 110).
Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до частини 2 статті 150, статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
За ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до висновку Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації ОСОБА_2 недоцільно позбавляти батьківських прав відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64). Суд вважає, що висновок Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації не містить достатніх аргументів для такого висновку. З однієї сторони, комісія з питань захисту дитини не приймає твердження позивача щодо жорстокого поводження відповідача з померлою матір'ю дитини, твердження щодо відсутності в нього будь-якої допомоги після народження дитини за відсутності доказів про це. З другої - приймає на віру твердження відповідача про те, що йому чиняться перешкоди з боку родичів померлої, хоча таких доказів відповідач також не надав.
В той же час відповідач жодного разу не з'явився на судове засідання, не цікавився розглядом справи, та не надав відзиву, що свідчить про відсутність його інтересу в результатах розгляду справи. Суд вважає, що така поведінка відповідача свідчить про його байдужість до виховання дитини. Судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачкою, та її виховання та розвиток також здійснює лише позивачка. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не має наміру здійснювати своїх батьківських обов'язків, а тому має бути позбавлений батьківських прав. Позбавлення батьківських прав відповідача не звільняє його від його обов'язку утримувати свою дитину ОСОБА_5 , а тому суд вважає, що з відповідача мають бути стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі ј ј частини всіх видів заробітку (доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Суд відмовляє у задоволенні вимоги про встановлення опіки та призначення опікуном над малолітньою дитиною оскільки опіка може бути призначена судом за поданням органу опіки і піклування.
Керуючись ст.ст. 164, 166, 180, 182 184 Сімейного Кодексу України 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Гната Юри, 9) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення опіки, задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до повноліття дитини, починаючи з 28.01.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю.Миколаєць