Справа № 240/15047/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
17 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання неправомірними дій,
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом, у якому просила:
- визнати дії Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області із складання акту обстеження земельної ділянки Оліївської сільської ради від 18.02.2019 с.Довжик комісією Оліївської сільської ради у складі чотирьох депутатів сільської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в присутності представника відділу земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Оліївської сільської ради Піки О.В. про проведення комісією позапланової перевірки стану благоустрою території с. Довжик в районі готелю Ялинка і внесення в нього недостовірної інформації про зафіксовання недотримання суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності при її встановлення, що Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності -ТС розміщена не у відповідності до Схем розміщення ТС та паспортом прив'язки розташування ТС не відповідає в частині розміщення ТС, замість передбачених 30 кв. м. фактично ТС займає площу приблизно на 20 кв. м. більшу неправомірними;
- визнати акт обстеження земельної ділянки Оліївської сільської ради від 18.02.2019 с. Довжик комісією Оліївської сільської ради у складі чотирьох депутатів сільської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в присутності представника відділу земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Оліївської сільської ради Піки О.В. про проведення позапланової перевірки стану благоустрою території с.Довжик в районі готелю Ялинка недійсним.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання неправомірними дій.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що акт обстеження земельної ділянки лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача, тобто акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Отже, такий акт як і дії по його складенню не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі.
У спірній ситуації належним способом захисту може бути оскарження рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.02.2019 №453, яким вже скористалася позивач, оскарживши таке рішення суб"єкта владних повноважень до адміністративного суду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила скасувати оскаржену ухвалу.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч.5 ст.125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення та значення термінів, у яких вони вживаються в КАС України наведено у статті 4 цього Кодексу.
Так, у розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно із п.2 ч.1 вказаної статті КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
В силу приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Отже, ключовим моментом щодо підвідомчості спорів у сфері публічно-правових відносин адміністративним судам є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб - припиняють, змінюють чи породжують правові наслідки для цих осіб, оскільки саме у такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Предметом оскарження за даним позовом ОСОБА_1 є дії Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області із складання акту обстеження земельної ділянки Оліївської сільської ради від 18.02.2019 та сам акт обстеження земельної ділянки Оліївської сільської ради від 18.02.2019 про проведення позапланової перевірки стану благоустрою території с.Довжик в районі готелю Ялинка.
Як видно із матеріалів доданих до позову, на підставі акту обстеження від 18.02.2019, відповідно до п.2.27. "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, у зв'язку з недотриманням вимог паспорта прив'язки при встановленні ТС, порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил при розміщенні ТС, 22.02.2019 Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області прийнято рішення №453 "Про скасування паспорту прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності", яким анульовано дію паспорта прив'язки ТС для здійснення підприємницької діяльності (павільйон-офіс) в с.Довжик, на розі станції техобслуговування та готелю "Ялинка" Житомирського р-ну гр. ОСОБА_1 , скасовано дію рішення №34 від 27.02.2018 виконавчого комітету Оліївської сільської ради.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказаний акт лише фіксує відповідні обставини, тобто в даному випадку, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини, які можуть бути предметом судового розгляду так як на стадії його складання ще не порушуються права позивача. Даний акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України, а отже, як і сам акт так і дії по його складенню, не підлягають оскарженню як в порядку адміністративного судочинства так і оскарження до будь-якої судової юрисдикції взагалі.
Належним способом захисту, у спірній ситуації, може бути оскарження рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.02.2019 №453, яким вже скористалася позивач, оскарживши таке рішення суб"єкта владних повноважень до адміністративного суду та за яким вже прийнято судове рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання неправомірними дій із складання акту обстеження земельної ділянки від 18.02.2019 та визнання акту обстеження земельної ділянки від 18.02.2019 недійсним необхідно відмовити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу від ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 листопада 2020 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.