Справа № 580/2024/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий позивачем, відповідно до вимог п. 10 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, протягом двох місяців із дня прийняття рішення ДФС України;
- зобов'язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що становить 384200 грн. 00 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у сумі 384200 гривень протягом двох місяців із дня затвердження 02.03.2020 Державною фіскальною службою України висновку від 24.02.2020.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Черкаській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 384200 гривень, призначену відповідно до висновку від 24.02.2020, затвердженого Державною фіскальною службою України 02.03.2020.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 23.11.1999 по 07.05.2019 проходив службу в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України. Вислуга років для нарахування одноразової грошової допомоги, станом на день звільнення, складає 20 років 00 місяців 27 днів, що підтверджується копією наказу № 24-о/пм від 07.05.2019.
Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області № 24-о/пм від 07.05.2019, позивач був звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік (військове звання солдат) за п. 64 п.п. "Б" (через хворобу).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 458629, позивачу 14.05.2019 встановлено 2 групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 у справі № 580/1778/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020, зобов'язано Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти та розглянути заяву (рапорт) позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (із змінами, внесеними Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
02.03.2020 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2019, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020, в.о. голови Державної фіскальної служби України було затверджено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції у сумі 384200 грн.
Листом № 3431/23-00-05/041 від 26.05.2020, відповідач надав відповідь на запит позивача від 19.05.2020, в якій зазначив, що згідно кошторису на 2020 рік, затвердженого Державною фіскальною службою України, по КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» виплати одноразової грошової допомоги позивачу у сумі 384200 грн. не передбачені. Виплату одноразової грошової допомоги буде здійснено після змін до кошторису, які надійдуть від Державної фіскальної служби України.
У зв'язку з протиправною бездіяльністю щодо невиплати відповідачем одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
- на виконання рішення суду у справі № 580/1778/19, 02.03.2020 відповідачем було затверджено висновок про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 384200 грн., однак, у передбачений законодавством двомісячний строк з моменту прийняття вказаного рішення (до 02.05.2020), не було здійснено її виплату позивачу, а тому, за висновками суду першої інстанції, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною;
- посилання відповідача на відсутність коштів на проведення відповідної виплати, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном та не є підставою для невиконання свого ж рішення про виплату коштів у визначений законом строк;
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не було враховано при вирішенні спору важливу обставину, як відсутність коштів у діючому кошторисі ГУ ДФС у Черкаській області на 2020 рік.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст. 356 Податкового кодексу України, передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Згідно норм ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Приписами ст. 23 Закону України «Про міліцію», визначено,що порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. п. 2 п. 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Отже, з наведеного слідує, що зазначена одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, проте, законодавством передбачено умову, що така виплата здійснюється не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.
Під час розгляду спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що відповідачем 24.02.2020 складено, а Державною фіскальною службою України 02.03.2020, затверджено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 384200 грн., який надісланий відповідачу для видання наказу про виплату такої допомоги. Тобто, підстави та умови для виплати позивачу вказаної суми не є наразі спірними та визнаються сторонами, з огляду на що, вбачається, що у двомісячний строк з моменту прийняття вказаного рішення (до 02.05.2020), відповідачем так і не було здійснено виплату позивачу.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання ГУ ДФС у Черкаській області на відсутність коштів у кошторисі на 2020 рік на проведення такої виплати позивачу є недопустимим, адже не може звільняти від відповідальності за зобов'язаннями та порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Загальна правова позиція по тому, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, наразі у судовій практиці є сталою, та підтримується у чисельних рішеннях Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обгрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко