Справа № 640/19137/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.05.2018 № 713464/36088095 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1000038 від 02.04.2018;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1000038 від 02.04.2018 в ЄРПН датою її подання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.05.2018 № 713464/36088095 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1000038 від 02.04.2018, виданої ТОВ «СКС» (код ЄДР: 36088095).
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1000038 від 02.04.2018, видану ТОВ «СКС» (код ЄДР: 36088095), датою її фактичного надходження для реєстрації в ЄРПН - 20.04.2018.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Крім того, у апеляційній скарзі вказано на необхідності заміни відповідача - Офісу великих платників ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471).
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням змісту приписів постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537, наказу Офісу великих платників податків ДПС від 29.08.2019 № 9, колегія суддів вважає, що у даному випадку, підлягає заміні відповідач - Офіс великих платників ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за договором від 25.01.2018 № 1, укладеним з покупцем ТОВ «СКС», за ТТН від 02.04.2018 позивачем (ТОВ «СКС») покупцю направлено продукція: батончики, драже, печиво та інша подібна продукція на суму 45668,30 грн. з ПДВ 7611,38 грн. Оформлено податкову накладну від 02.04.2018 № 1000038. До угоди надано протоколи випробувань.
Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції були надані первинні та платіжні документи щодо придбання продукції у ТОВ «МАРС Україна».
20.04.2018 податкову накладну направлено для реєстрації в ЄРПН та отримано квитанцію про зупинення її реєстрації з посиланням на п. 1.6. Критеріїв.
Позивачем надано пояснення № 4 від 15.05.2018 щодо здійснення товариством оптової торгівлі та надання послуг, кількості працюючих - 700 чоловік, загальної площі офісних та складських приміщень - 33500 м.кв, вартості основних засобів - 4534000 грн. Щодо конкретної операції пояснено, що здійснювалась реалізація шоколадної продукції на ТОВ «С.К.С) (ЄДРПОУ 38591109) за договором № 1 від 25.01.2018 у зв'язку з чим, оформлено видаткову накладну та п/н. зазначено джерела придбання - за угодою з ТОВ «МАРС Україна», що супроводжувалось сертифікатами та транспортними документами. Наведено відомості щодо власника складу (ТОВ «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТІК») та його оренди у нього за договором № 13-22/08/2016 від 22.08.2016 (с. Хотів).
Рішенням Офісу ВПП ДФС від 21.05.2018 № 713464/36088095, було відмовлено у реєстрації п/н в ЄРПН. Підстава: ненадання копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції. (а.с. 9, 9а)
Не погоджуючись з правомірністю рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000038 від 02.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем по вказаним господарським операціям до контролюючого органу надіслано пояснення та копії первинних документів, проте, відповідач обмежився лише загальною оцінкою без конкретизації недоліків поданих документів, та, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду справи не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. Також, під час розгляду справи та, власне, під час зупинення реєстрації податкових накладних, відповідачі не навели та не довели наявності обставин, які визначені у п. 1.6. листа (наявності «критеріїв» для зупинення вищезгаданої п/н).
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з нормами п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання зазначеної норми ПК України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 117, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"; "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"; "Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації".
Згідно з пунктом 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (підпункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку (підпункт 2); одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P <м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (підпункт 3).
"Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" також встановлено: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).
Отже, для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Пунктом 6 Порядку № 117, визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку 117, було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Пунктом 21 цього Порядку, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що, квитанція № 1 містить лише загальне посилання на п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, проте, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкової накладної було здійснено відповідачем необґрунтовано, адже контролюючий орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. У вказаній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом також не було зазначено, які саме документи з вичерпного переліку, передбаченого пунктом 14 Порядку № 117, необхідно було надати платнику податків для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.
Між тим, як вже зазначалось вище, товариством було надано пояснення № 4 від 15.05.2018 щодо здійснення товариством оптової торгівлі та надання послуг, кількості працюючих - 700 чоловік, загальної площі офісних та складських приміщень - 33500 м.кв., вартості основних засобів - 4534000 грн. Щодо конкретної операції пояснено, що здійснювалась реалізація шоколадної продукції на ТОВ «С.К.С) (код ЄДР 38591109) за договором № 1 від 25.01.2018 у зв'язку з чим оформлено видаткової накладної та п/н. зазначено джерела придбання - за угодою з ТОВ «МАРС Україна», що супроводжувалось сертифікатами та транспортними документами. Наведено відомості щодо власника складу (ТОВ «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТІК») та його оренди у нього за договором № 13-22/08/2016 від 22.08.2016 (с. Хотів).
Проте, рішенням Офісу ВПП ДФС від 21.05.2018 № 713464/36088095 було відмовлено у реєстрації п/н в ЄРПН. Підстава: ненадання копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції.
У вказаному рішенні, не деталізовано - які саме документи позивач мав надати разом з поясненнями та які не надано, хоча за формою самого рішення передбачено, що документи, які не надано необхідно підкреслити. (а.с. 9а)
Тобто, за даних обставин, слідує висновок, що рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що, відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Тож, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Відтак, у випадку неконкретизації переліку документів яких не було надано, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові у справі № 819/330/18 від 10.04.2020.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000038 від 02.04.2018, суб'єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також, яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, у частині доводів апеляційної скарги про відсутність певних документів, колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні, не було зазначено тих мотивів, на які вже посилається апелянт у своїй скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко