Справа № 580/1610/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
19 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 11.09.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03 квітня 2020 року № 859 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського водія відділення № 1 взводу № 3 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення до дати поновлення на посаді поліцейського водія відділення № 1 взводу № З роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Черкаській області від № 859 від 03.04.2020 про притягнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки наданим до матеріалів справи доказів, зокрема, матеріалам службового розслідування та показанням свідків наданих в рамках службового розслідування, якими зокрема підтверджується неналежна поведінка позивача.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 09.11.2020 р. за вх. № 43147, у якому позивач наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 квітня 2020 року дисциплінарна комісія Головного управління Національної поліції в Черкаській області керуючись статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на підставі наказу ГУНП від 28.03.2020 № 801, у формі письмового провадження провела службове розслідування за наявності даних про внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62020100000000676 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, поліцейським - водієм відділення № 1 взводу № 3 РКС ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , що має ознаки дисциплінарного проступку.
Службовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2020 близько 18.10 год. до Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП надійшло повідомлення від диспетчера швидкої медичної допомоги про те, що в центрі села Заячківка сталась дорожньо-транспортна пригода з потерпілими.
Вказане повідомлення Христинівським відділенням поліції зареєстровано до ITC ІПНП за № 1066, а на місце події направлено групу реагування патрульної поліції та слідчо-оперативну групу. На місці події встановлено, що цього ж дня, близько 17.40 год., поліцейський-водій відділення № 1 взводу № 3 роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, керуючи автомобілем Deawoo Sens р.н. НОМЕР_1 , який належить гр. ОСОБА_2 , та рухаючись по вулиці Вишневій в с. Заячківка Христинівського району, не впорався з керуванням і допустив наїзд на дерево.
В результаті ДТП вказаний автомобіль загорівся.
За результатами вказаного службового розслідування складено висновок від 03.04.2020 щодо наявності даних про внесення відомостей до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, поліцейським - водієм відділення № 1 взводу № 3 РКС ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 ..
Відповідно до даного висновку до поліцейського-водія відділення № 1 взводу № 3 роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог статей 14, 16 Закону України "Про дорожній рух", п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 №100, частини 2 статті 18, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 3, 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4, 6, 8, 10, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу І, пунктів 1, 2 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, пункту 10 розділу ІІІ Порядку оформлення , виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 №347, пункту 8 розділу ІІ Порядку оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським, затвердженого наказом МВС України від 23.12.2015 № 1614.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 859 від 03.04.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського-водія відділення № 1 взводу № 3 роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог статей пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 №100, пункту 10 розділу ІІІ Порядку оформлення , виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 №347, пункту 8 розділу ІІ Порядку оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським, затвердженого наказом МВС України від 23.12.2015 №1614, частини 5 статті 14 та частини 2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1, 2, 4, 6, 8, 10, 11, 13, 19 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу ІІ та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції.
Вважаючи вказаний наказ протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до частини 1, 2 стаття 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною 1 статті 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Частиною 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, визначено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. До того ж закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУ НП в Черкаській області може застосувати до нього стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи.
Працівник поліції згідно Присяги та Правил поведінки не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до частини 5 статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Строки виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби визначені частиною 2 статті 18 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженій Міністерством внутрішніх справі від 12 березня 2013 року № 230 чинного станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 230) - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Відповідно до пункту 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Такі ж норми закріплені і в Інструкції № 230.
Пунктами 5.2. та 5.3 Інструкції № 230 передбачено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до підпункту 2.2.5 пункту 2.2 Інструкції № 230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 28 квітня 2016 року № 326 (далі - Правила № 326) визначено, що гідна поведінка це повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийшов до переконання, що позивач перебував без свідомості, а тому не міг вчинити встановлені службовим розслідуванням дисциплінарні проступки, натомість вину у вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення повинно бути доведено у судовому порядку.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведене службове розслідування за фактом вчинення позивачем дій, які мають ознаки дисциплінарного проступку, яке виявилося у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до ДТП, в результаті якої констатували смерть особи (пасажира автомобіля яким керував позивач), керування транспортним засобом позивачем у стані сильного алкогольного сп'яніння, втрату службового посвідчення та жетону, не вжиття заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, у не здійсненні заходів щодо не повідомлення про вказану подію органи поліції та свого безпосереднього керівника.
За результатами вказаного розслідування відповідачем складено висновок від 03.04.2020, в якому зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, позивача рекомендовано звільнено зі служби в поліції.
Наказом відповідача № 859 від 03.04.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку позивача звільнено зі служби в поліції.
Отже, що в ході службового розслідування встановлено всі обставини, які свідчать про наявність в її діях саме цього проступку.
Колегія суддів погоджується з висновками, сам факт порушення кримінального правопорушення № 62020100000000676, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України не може слугувати підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а провадження у вказано кримінальному розслідуванні не завершено.
Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що окрім діянь за які передбачено кримінальну та/або адміністративну відповідальність, службовим розслідуванням встановлено також порушення дисциплінарного статуту, таких як:
- неповідомлення органів поліції та свого безпосереднього керівника про подію, що є порушенням ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 року № 100, п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України,
- безвідповідальне відношення до збереження службового майна, зокрема втрата службового посвідчення і спеціального нагрудного знаку, що є порушенням п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 10 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення , обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 року № 347, п. 8 розділу ІІ Порядку оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським , затвердженого наказом МВС України від 23.12.2015 року № 1614;
- керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією медичного висновку щодо результатів медичного огляду № від 282.03.2020 року, а також показаннями осіб, наданими в рамках службового розслідування, що безпосередньо були присутні при транспортній пригоді.
Вказані проступки, на думку суду, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема щодо заборони керування в стані алкогольного сп'яніння, є категорично неприпустимим, особливо для працівника поліції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № п/811/1470/16 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цих висновків.
У контексті спірних правовідносин колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що спірним наказом ГУ НП в Черкаській області від 03.04.2020 рок № 859 о/с, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення співмірне із тяжкістю вчинених проступків та видано відповідачем на підставі всебічного, об'єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.
Більш того, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження, що позивач під час транспортної пригоди перебував без свідомості, а сам факт отримання позивачем черепно-мозкової травми не свідчить про втрату останнім свідомості.
Натомість, з пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданих в рамках службового розслідування, вбачається, що саме позивач керував транспортним засобам, останній був притомним одразу після дорожньо-транспортної пригоди та перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено безпідставні висновки щодо відсутності належного підтвердження допущення позивачем порушень дисциплінарного статут та відповідно відсутності підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують протиправність оскаржуваного рішення.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року, в частині задоволення позовних вимог скасувати, та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 19.11.2020 р.)