Справа № 362/1210/20
про залишення апеляційної скарги без руху
19 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Дніпропетровській області Бойко Костянтина В'ячеславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 362/1210/20 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Дніпропетровській області Бойко Костянтина В'ячеславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України разом з апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Оскаржуване рішення проголошено судом першої інстанції 27 серпня 2020 року, апеляційну скаргу подано 13 жовтня 2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.
Таким чином, апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивоване тим, що оскаржуване рішення суду отримав лише 05 жовтня 2020 року.
Однак, матеріали справи спростовують позиція апелянта, що ними рішення було отримано 05 жовтня 2020, зокрема, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України рішення суду першої інстанції було отримано 28 вересня 2020 року.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому ч. 5 ст. 286 КАС України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду у цій справі - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, отримавши судове рішення 28 вересня 2020 року апелянт мав право на поновлення строку лише до 08 жовтня 2020 року, проте апеляційну скаргу подано ними лише 13 жовтня 2020 року, тобто з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Іншіх підстав щодо поважності пропуску такого строку апелянтом не зазначено.
При цьому, статтею 295 КАС України хоча й передбачена можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження учаснику справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, однак це стосується лише моменту початку строку на оскарження, зокрема, день вручення йому повного рішення суду.
Застосування загального тридцятиденного строку на апеляційне оскарження у категоріях справ, особливості провадження яких визначені спеціальними нормами, призводить до порушення норм процесуального права.
Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У частині п'ятій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який на перше січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
Предметом адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 630,60 грн. (2102,00 грн. х 0,2 х 150%).
Однак, апелянтом не надано доказів сплати судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 630,60 грн.
Пунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 169, 286, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Дніпропетровській області Бойко Костянтина В'ячеславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання заяви про поновлення строку з іншими підставами щодо поважності причин пропуску строку, якщо такі є, та сплати судового збору у розмірі 630,60 грн.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: О.В. Карпушова