Справа № 826/3905/18
19 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за адміністративним позовом підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0064311404, -
Підприємство "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0064311404 від 13.12.2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0064311404, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Підприємства «Здоров'я-2000» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 953 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 98 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Підприємства «Здоров'я-2000» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 750 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року залишено без змін.
Між тим, у відзиві на апеляційну скаргу підприємство "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" робило заяву про подання доказів щодо сплати витрат, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
15.09.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду підприємством "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" було направлено, та 17.09.2020 отримано судом клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому позивач вказує, що розмір судових витрат на правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду даної справи в Шостому апеляційному адміністративному суді становить 8750, 00 грн.
Розглянувши клопотання підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність прийняття додаткової постанови та часткового задоволення такої заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 10 вересня 2020 року не вирішувалося питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, у відповідності до вимог статті 143 КАС України, позивачем подано докази щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Ураховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність винесення додаткової постанови.
Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у суді апеляційної інстанції надавалася правнича допомога адвокатом Мунькою О.М., на підтвердження чого позивачем надано копію Витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України № 020360 від 30.05.2018; копію Договору про надання правової допомоги від 13.03.2017; копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 13.03.2017; копію Додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 13.03.2017; копію Звіту про виконання робіт по наданню правової допомоги згідно Договору від 13.03.2017;
Копію Рахунку на оплату № 143 від 07.09.2020; копію платіжного доручення №58 від 14.09.2020; копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2020 до Договору від 13.03.2017; копію ордеру КВ № 302338 від 01.03.2019; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №494 від 27.08.2012.
Згідно Звіту про виконання робіт по наданню правової допомоги згідно Договору від 13.03.2017 позивачу надана правова допомога загальною вартістю 8750, 00, обсяг якої становить: 03.09.2020 складання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у справі № 826/3905/18 за позовом Підприємства «Здоров'я - 2000» до ГУ ДПС у м. Києві про скасування ППР №0064311404 від 13.12.2017 року (перевірка за січень).
При цьому, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу є неспівмірним та підлягає зменшенню, виходячи з такого.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача, оскільки складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у справі № 826/3905/18, який фактично повторює зміст позовної заяви, вочевидь не вимагало від адвокатів витрат часу у такому обсязі (6 годин), як зазначено у звіті про виконання робіт по наданню правової допомоги згідно Договору від 13.03.2017.
Суд апеляційної інстанції, таким чином, розподіляючи витрати, понесені підприємством "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн.
Отже, проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви щодо розподілу судових витрат на правову допомогу частково, в сумі 2000,00 грн. за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції, а в іншій частині така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд,
Заяву підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову у справі №826/3905/18 за адміністративним позовом підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0064311404.
Стягнути на користь підприємства "Здоров'я-2000" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (03056, м.Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, офіс 10, код ЄДРПОУ 30404677) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А. Б. Парінов
О. О. Беспалов