Справа № 620/2066/19 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О.,
Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/2066/19, у якій просив:
- переглянути рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі № 620/2066/19 у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі № 620/2066/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення починаючи з грудня 2015 року має здійснюватись з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу а саме з лютого 2008 року. Позивач вважає, що виплата йому індексації на виконання рішення у справі № 620/2066/19 здійснена не в повному обсязі, тому звернувся з відповідною заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
16 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю:
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с.41-47).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року вищевказане рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року залишено без змін (а.с. 80-84).
08 липня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами, в якій позивач вказував, що проведення йому індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватись виходячи з величини приросту індексу споживчих цін, обчисленого з лютого 2008 року. Вищевказана нововиявлена обставина, на думку позивача, має суттєве значення для вирішеня справи і є істотною для перегляду судового рішення у справі, так як на її підставі можна зробити висновок про значно більший розмір індексації грошового забезпечення за відповідний період.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з адміністративного позову, рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, питання встановлення базового місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача не було предметом позову під час розгляду справи по суті та предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, оскільки при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до приписів статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Так, згідно з частинами першою-четвертою статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому, приписами частини шостої статті 361 КАС України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Нововиявленою обставиною є юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин, тобто такий, що має істотне значення для вирішення конкретної справи, існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не міг бути відомий ані заявнику, ані суду, що розглядав справу.
Разом з тим, у контексті даного питання категорію «істотного значення» обставини слід розуміти так, що якби така обставина була відома суду при вирішенні справи, то це вплинуло б на висновки суду за результатами вирішення спору.
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17.
Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви, в якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами останній визначає те, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі № 620/2066/19 ним було отримано індексацію в розмірі 4 435,68 грн. та надано розрахунок індексації, в якому зазначено базовий місяць - січень 2016 року.
Позивач вказав, що проведення йому індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватись виходячи з величини приросту індексу споживчих цін, обчисленого з лютого 2008 року. Вищевказана нововиявлена обставина, на думку позивача, має суттєве значення для вирішеня справи і є істотною для перегляду судового рішення у справі, так як на її підставі можна зробити висновок про значно більший розмір індексації грошового забезпечення за відповідний період
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені обставини, на які посилається позивач, не є підставою для перегляду рішення суду в цій справі за нововиявленими та/або виключними обставинами у розумінні статті 361 КАС України, оскільки при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, з адміністративного позову, рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року вбачається, що питання встановлення базового місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача не було предметом позову під час розгляду справи по суті та предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається.
Отже, колегія суддів наголошує, що обставини, на які посилається апелянт, виникли внаслідок виконання відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, не були предметом розгляду в межах справи № 620/2066/19 і, відтак, не є нововиявленими в розумінні норм адміністративного процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року справі «Пономарьов проти України» зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі № 620/2066/19.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі № 620/2066/19.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2020 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма