П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/12352/20
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Дата і місце ухвалення 16.11.2020р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі за позовом кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 до Одеської обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2020 року кандидат у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол Одеської обласної територіальної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів депутатів Одеської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 5 від 10.11.2020 року;
- зобов'язати Одеську обласну територіальну виборчу комісію скласти протокол про підсумки голосування з виборів депутатів Одеської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 5 з позначкою «Уточнений».
- визнати протиправним та скасувати протокол Одеської обласної територіальної виборчої комісії про результати виборів депутатів Одеської обласної ради в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 10.11.2020 року.
- зобов'язати Одеську обласну територіальну виборчу комісію скласти протокол про результати виборів депутатів Одеської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з позначкою «Уточнений».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року позов залишено без руху та позивачу надано строк до 15 год. 30 хв., цього ж дня на усунення встановлених судом недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року відмовлено у клопотанні про встановлення додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви та позов повернуто позивачу, з підстав не усунення недоліків у встановлений судом строк.
Не погоджуючись з таким рішенням, кандидат у депутати до Одеської обласної ради Місюра А.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви. Так, апелянт вважає, що відсутність електронного цифрового підпису на клопотанні про надання додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви є формальним ставленням суду до приписів адміністративного судочинства та прямим обмеженням права на доступ до правосуддя. На переконання апелянта, встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви є завідомо недостатнім, оскільки для їх усунення апелянт мав витратити значно більше часу, аніж 2 год.30 хв.
Вважає, що відсутність оригіналів документів чи неправильне завіряння додатків до позовної заяви не є підставою для залишення позовної заяви без руху. Крім того, зауважив, що глава 11 “Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ” КАС України не передбачає можливості залишення таких позовів без руху. Також вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву, оскільки з урахуванням положень ст. 270 КАС України, кінцевим строком на подання виправленої позовної заяви є 23 год.59 хв.16.11.2020 року.
У зв'язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 20.11.2020 року, представник відповідача по справі - Одеської обласної територіальної виборчої комісії не з'явився. Представник позивача (апелянта) Лещенко А.В. 20.11.2020 року подав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
З огляду на взазначені обставини, справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що остання оформлена з порушенням вимог ч.5 ст. 94, ч. 5 ст. 160, ч.4,5 ст. 161 КАС України, зокрема, у позові невірно визначено прізвище позивача, відсутня інформація про місце його проживання чи перебування, не зазначено кількість аркушів у переліку документів, що додаються до позову, не зазначено в якості третьої особи Одеську обласну організацію політичної партії “Наш Край”, а також подання документів не засвідчених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16.11.2020 року була отримана позивачем цього ж дня, засобами електронного зв'язку о 13 год. 05 хв., що підтверджується наявним у справі звітом про отримання електронного листа.
У 15 год. 35 хв. 16.11.2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання, а позов повернуто на підставі п. 1 ч.4 ст. 169 КАС, з підстав не усунення його недоліків у встановлений судом строк.
Колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 5 ст. 160 КАС України регламентовано, які відомості підлягають зазначенню у позовній заяві.
За змістом ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Приписами п.3 ч.1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Дослідивши подану позивачем позовну заяву, колегія суддів встановила, що в останній дійсно наявна невідповідність у зазначенні прізвища позивача порівняно із документами, доданими у підтвердження особи позивача. Так, згідно доданої до позову копії посвідчення №325 вбачається, що кандидатом в депутати до Одеської обласної ради є ОСОБА_2 , проте у позовній заяві прізвище позивача зазначено, як ОСОБА_1 . Крім того, позовна заява не містить інформації, ані про місце проживання позивача, ані про місце його перебування.
За наведених обстави, колегія суддів вважає, що перелічені вище недоліки в оформленні позовної заяви, суд першої інстанції вірно розцінив, як невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 КАС України, у зв'язку з чим обґрунтовано залишив позов без руху.
В свою чергу, у встановлений судом строк позивач не усунув жодного недоліку, який було визначено судом в ухвалі про залишення позову без руху, навіть в частині оформлення позовної заяви, що стосується вказання вірного найменування позивача та його місцезнаходження чи перебування.
Як зазначалось вище, 16.11.2020 року о 15 год. 35 хв. позивачем було подано засобами електронного зв'язку клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено. У поданому клопотанні позивач зазначив, що усунення всіх недоліків позовної заяви до 16.11.2020 року до 15 год. 30 хв. є неможливим та потребує додаткового часу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що подане клопотання є необґрунтованим, оскільки не містить жодного аргументу позивача щодо неможливості виконати ухвалу суду про залишення позову без руху у встановлений судом строк, в тому числі, і неможливості усунення недоліків в частині подання належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням вірних відомостей щодо позивача та його місця проживання.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що підставою для відмови позивачу у задоволенні його клопотання про встановлення додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви, стала відсутність на останньому електронного цифрового підпису. Аналіз змісту оскаржуваної ухвали дає можливість стверджувати, що підставою для відмови позивачу у задоволенні його клопотання стала відсутність у ньому обґрунтувань поважності причин невиконання ухвали суду у встановлений судом строк, а не відсутність електронного цифрового підпису, як вважає позивач.
З приводу строку, встановленого судом першої інстанції для усунення недоліків позовної заяви, судова колегія зазначає, що статтею 273 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, якою, зокрема, встановлені спеціальні строки розгляду відповідної категорії справ.
Визначення судом першої інстанції строку, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, до 15.30 год. 16.11.2020 року, було обумовлено саме скороченими строками розгляду даної категорії справ.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. 6 ст. 273 КАС України, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Оскаржуваний позивачем протокол датований 10.11.2020 року, до суду першої інстанції з позовом ОСОБА_1 звернувся 15.11.2020 року. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що з дня прийняття оскаржуваного протоколу, по день звернення до суду з відповідним позовом позивач мав достатньо часу для оформлення позовної заяви у відповідності до вимог процесуального закону, а отже визначений судом першої інстанції строк на усунення недоліків позовної заяви, в розумінні ст. 273 КАС України є достатнім для подання до суду уточненої редакції позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача відносно формального підходу суду першої інстанції до вирішення питання про залишення позовної заяви без руху, оскільки частина встановлених судом недоліків є обґрунтованими, та такими, що перешкоджали суду вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Водночас, колегія суддів погоджується з апелянтом, що не наведення позивачем в додатках до позову кількості аркушів документів, що додаються до позову, не зазначення в якості третьої особи Одеської обласної організації політичної партії “Наш Край”, а також надання документів засвідчених не в установленому законом порядку не може слугувати підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки положення статей 160, 161 КАС України таких вимог до позовної заяви не визначають, а правом залучення до участі у справі третіх осіб згідно ст. 49 КАС України, наділений суд як при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, так і під час підготовки справи до судового розгляду.
Безпідставними, на думку колегії суддів, є також доводи скаржника відносно того, що у даному випадку судом першої інстанції неправомірно застосовано загальні норми КАС України (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви), оскільки відсутність у главі 11 “Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ” положень щодо дій суду при віришенні питання про відкриття провадження у справі не позбавляє суд обов'язку перевіряти відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Також, судова колегія вважає, помилковими доводи апелянта, що кінцевим строком на подання виправленої позовної заяви є 23 год.59 хв.16.11.2020 року, оскільки як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції чітко визначив час (15год. 30 хв.) до якого позивач мав можливість усунути виявлені судом недоліки, а отже з урахування особливостей розгляду даної категорії справ, суд першої інстанції вчасно вирішив питання про повернення позовної заяви.
Судова колегія зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, повернення позовної заяви позивачеві, з підстав передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, не є перешкодою доступу до правосуддя.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Узагальнюючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем у встановлений судом строк не виконано вимоги суду першої інстанції, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, та не усунуто жодного недоліку позовної заяви, що не заперечується самим позивачем, у суду першої інстанції відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України були всі правові підстави для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16.11. 2020 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160,161,169,171, 270, 271, 272, 273, 278, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу кандидата у депутати до Одеської обласної ради ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук