П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/7907/20
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
20.08.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у сумі 15 592,25 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що з березня 2017 року відповідач проходив військову службу на посаді командира 2 взводу охорони 3 роти охорони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_1 -польова пошта НОМЕР_2 . З квітня 2020 року відповідач звільнений з військової служби за п.п. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. Під час здавання-приймання посади, яку обіймав відповідач, виявлено розукомплектування техніки, яка була закріплена за ним. За результатом відповідного службового розслідування наказом від 14.05.2020 року №112, прийнятого відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", відповідача притягнуто з урахуванням кратності до матеріальної відповідальності у розмірі 31 184,5 грн. Відповідно до розрахункової відомості у травні 2020 року з відповідача утримано вартість втраченого майна у сумі 15 592,25 грн. З огляду на те, що решта матеріальної шкоди залишається не відшкодованою, у тому числі в добровільному порядку самостійно відповідачем, Військова частина вимушена звернутись до суду із цим позовом про стягнення коштів в судовому порядку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Військової частини НОМЕР_1 згідно із п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої Військовій частині, виник із трудових правовідносин, пов'язаний із покриттям завданої шкоди під час проходження відповідачем військової служби, а тому відповідно до ст.ст. 19, 20 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити на продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірне питання, та обставинам справи і помилково не враховано, що вказаний спір пов'язаний із питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, а отже такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, від апелянта надійшла заява про розгляд справи без його участі, з огляду на достатність доказів для вирішення справи за наявними матеріалами, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно із п.п. 7, 17 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За правилами ч.ч. 1, 4 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
На думку колегії суддів, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
При цьому, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Слід зазначити, що підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX.
Відповідно до п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1 Закон України від 03.10.2019 року №160-IX командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу;
командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу;
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України від 03.10.2019 року №160-IX дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування відповідачем матеріальної шкоди, завданої державі в особі Військової частини НОМЕР_1 , шляхом втрати ввіреного відповідачу майна в період здійснення ним установлених повноважень, пов'язаних з виконанням завдань і функцій державного органу.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року по справі №818/1688/16, відступаючи від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, зазначила, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас, у межах цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Наведені спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
З огляду на те, що наведені правові висновки Верховного Суду викладені у межах вирішення предметної підсудності даної категорії справ, колегія суддів вважає, що ці висновки мають бути враховані і при вирішенні питання щодо віднесення даної справи до юрисдикції адміністративного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - скасувати.
Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло