20 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/6078/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року по справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»
до Одеської митниці Держмитслужби
про визнання скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року по справі №160/6078/20 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання скасування рішення про коригування митної вартості товару - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 6306 грн.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року заявником апеляційної скарги отримана 04 листопада 2020 року.
Разом з тим, станом на день винесення даної ухвали, недоліки зазначеної апеляційної скарги не усунуті в поновному обсязі, а саме: не надано документ про сплату судового збору.
При цьому, в межах строку для усунення недоліків Одеська митниця Держмитслужби подала заяву про продовження строку на усунення недоліків, з посиланням на положення п. 3 розділу IV «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов'язком суду.
Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Поряд із зазначеним суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у даній справі, на підставі положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України заявник апеляційної скарги має обґрунтувати та підтвердити належними доказами те, що неможливість вчасного усунення недоліків апеляційної скарги пов'язана саме з конкретними обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Натомість, у заяві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги заявник апеляційної скарги не наводить жодних доводів щодо взаємозв'зяку між неможливістю вчасного усунення останнім недоліків апеляційної скарги та конкретними обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що заявник апеляційної скарги, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому недостатність або відсутність коштів на рахунку державного органу, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Підсумовуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, так як і необґрунтоване посилання на положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, не може вважатися поважною підставою для продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Згідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, зазначене виключає можливість апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою та є підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні заяви Одеської митниці Держмитслужби про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №160/6078/20 - відмовити.
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року по справі №160/6078/20 за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання скасування рішення про коригування митної вартості товару - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова