19 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/6798/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з зазначеною рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання апеляційної скарги із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що це підтверджують, за наявності.
При цьому, мотивувальною частиною зазначеної ухвали суду скаржнику роз'яснено, що надання йому строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля дотримання принципу гласності судового рішення, який полягає в тому, що особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту. Також, суд апеляційної інстанції зауважив, що на виконання вимог 251 КАС України копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20 судом першої інстанції направлено позивачу, про що свідчить копія супровідного листа від 23.09.2020 року наявна в матеріалах справи (а.с.160).
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року скаржник отримав 08 листопада 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
30 жовтня 2020 року скаржник надав до суду апеляційну скаргу в якій зазначив, що з повним текстом оскаржуваного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20 ознайомлений 08.10.2020 року.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначення позивачем про «дату ознайомлення» з текстом оскаржуваного рішення суду не є тотожнім поняттю «дати отримання його копії», враховуючи наступне.
Як зазначалося в ухвалі суду апеляційної інстанції від 28.10.2020 року, на виконання вимог 251 КАС України копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20 судом першої інстанції направлено позивачу, про що свідчить копія супровідного листа від 23.09.2020 року наявна в матеріалах справи (а.с.160).
В свою чергу частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства під час розгляду справи судом нижчої інстанції та для дотримання гласності судового рішення пунктом 8 частини 2 статті 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, яка в свою чергу визначається згідно з частиною 6 статті 251 КАС України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначення скаржником в апеляційній скарзі про те, що з текстом оскаржуваного рішення ознайомлений 08.10.2020 року, не може вважати фактом виконання ним вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки положення частини 6 статті 251 КАС України встановлює вичерпний перелік обставин, які визначають день вручення судового рішення.
Тобто, дата ознайомлення скаржника з текстом оскаржуваного рішення суду - 08.10.2020 року не є датою отримання ним копії цього рішення, враховуючи той факт, що судом першої інстанції виконано обов'язок щодо направлення скаржнику його копії.
При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів які б свідчили про те, що зазначена ним дата щодо його ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення суду - 08.10.2020 року фактично є датою отримання ним копії рішення суду першої інстанції.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Осовська та інші проти України” звернув увагу на те, що національні суди при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду повинні не лише враховувати відомості зазначені особою у заяві, а й встановлювати та приймати до уваги докази щодо цих тверджень наявні в матеріалах справи, такі як супровідні листи, поштові записи, тощо.
Так, матеріали справи не містять відомостей щодо дати отримання скаржником копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20, такої дати скаржник не зазначає і в поданій апеляційній скарзі, в той час як дата ознайомлення його з таким рішенням суду не є аналогічним поняттю «дати його отримання».
Суд апеляційної інстанції враховує, що скаржник, як учасник справи не був позбавлений можливості отримати копію оскаржуваного рішення у суді першої інстанції та після її отримання звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Натомість таке звернення з апеляційною скаргою відбулося без отримання позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20.
У зв'язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 і було залишено без руху та надано строк для її усунення, а саме надання апеляційної скарги із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що це підтверджують, за наявності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що надання строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги скаржнику надано задля дотримання принципу гласності судового рішення та застосування положень частини 2 статті 295 КАС України у відповідності до якої учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.
Відповідно до пункту 15.14 Перехідних положень КАС України ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутися до суду у якому перебуває справа з відповідною заявою для отримання копії оскаржуваного рішення суду у разі неотримання його копії.
Проте, скаржником таких дій вчинено не було, що свідчить про пасивну поведінку особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, яка виразилася у нехтуванні наданого судом часу для усунення недоліку апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Обставини свідомого неусунення скаржником недоліку апеляційної скарги щодо зазначення дати отримання ним копії повного судового рішення, що ним оскаржується, є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в подальшому призводить до перепонів для руху справи у зв'язку з доповненням чи зміною апеляційної скарги, відповідно до положень статті 303 КАС України, після отримання повного тексту судового рішення, отримання якого відбудеться після відкриття апеляційного провадження у справі, що суперечить суті апеляційного оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: “…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…”.
Тобто, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, при цьому прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактино свідчать про бажання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наявністю передбачених законом підстав.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу позивачем подано до суду без отримання ним копії оскаржуваного рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає, що такі обставини фактично свідчать про намагання ОСОБА_2 домогтися саме нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 28 жовтня 2020 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №160/6798/20 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 19 листопада 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко