Справа № 755/7405/20 Головуючий 1 інстанція- Галаган В.І.
Проваження № 22-ц/824/11789/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
19 листопада 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
за участю секретаря Вергелес О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 15 липня 2020 року про закриття провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані комунальні послуги,-
У травні 2020 року ОСББ «Лазурний Блюз» звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивувало тим, що відповідачка ОСОБА_1 є влсником квартири АДРЕСА_1 . Функції управителя будинку із 01 червня 2015 року виконує ОСББ «Лазурний Блюз». В результаті неповного виконання відпоідачкою своїх обов'язків у неї виникла заборгованість по оплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна, внесків на охорону за період з 31 травня 2017 року по 31 квітня 2020 року у розмірі 18347,04 грн. У зв'язку з наведеним просив стягнути з відповідача на користь ОСББ борг зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 18347,04 грн.; втрати від інфляції за час прострочення 1 628,50 грн.; 3% річних у розмірі 832,93 грн., судовий збір у розмірі 2102 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3100 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 липня 2020 року провадження у справі закрите на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Ухвала суду мотивована відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись із ухвалою, позивач ОСББ «Лазурний Блюз» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на те, що на час подачі позову предмет спору був наявний, а послідуюча оплата відповідачкою боргу не свідчить про відсутність спору, а є підставою для вчинення інших процесуальних дій. Окрім того, між сторонами існує спір щодо витрат на правничу допомогу, у задоволенні яких
- 2 -
позивачка просила відмовити.
Відповідачка ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, направлена на її адресу копія ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги з додатками повернулася за терміном зберігання.
Зазначений у матеріалах справи номер телефону НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , електронна адреса останньої відсутня, кошти на повторне направлення повісткки у суду відсутні.
За таких обставин, суд вичерпав можливість повідомлення відповідачки у встановлений спосіб, а відтак прийшов до висновку про можливість розгляд справи у її відсутність з метою дотримання розумних строків розгляду справи та рівноваги у інтересах сторін щодо розгляду справи.
При цьому суд враховує, що рішення ЄСПЛ у справі «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», де ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Подоляко Н.П. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати ухвалу Дніпровського районного суд м.Києва як незаконну.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю предмета спору, оскільки відповідачка у добровільному порядку сплатила у повному обсязі заявлену позивачем суму заборгованості до ухвалення рішення суду в розмірі 20 808,47 грн., з урахуванням основного боргу у розмірі 18347,04 грн., індексу інфляції у розмірі 1628,50 грн. та 3 % річних у розмірі 832,93 грн.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Така правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 361/7780/15-ц.
- 3 -
Окрім того, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 523/11862/17).
В даній справі залишилися неврегульованими питання відшкодування витрат на правничу допомогу проти чого заперечує відповідачка.
Враховуючи викладене, оскільки на момент подачі позову предмет спору, а саме наявність заборгованості був присутній, та неврегулювання усіх спірних питань, то підстави для закриття провадження відсутні.
Суд наведених обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» задоволити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 15 липня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інтанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: