19 листопада 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 357/12524/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11352/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Л.М., по справі за позовами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Макіївська сільська рада Білоцерківського району, про визнання державного акту на право постійного користування землею недійсним, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання зареєструвати земельні ділянки та за зустрічними позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний кадастровий реєстратор Відділу у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,8000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220482900:01:002:0006, в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка повністю накладається на земельну ділянку площею 9,7748 га, яка належить на праві постійного користування ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського», кадастровий номер 3220482900:01:002:0120. У зв'язку з вказаним їй було відмовлено у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки та внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Вважає, що підстави для видачі ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» державного акту на право постійного користування землею від 05 березня 1997 року були відсутні. Крім того, зазначала, що з 02 січня 2011 року товариство орендувало у неї земельну ділянку на підставі договору оренди.
Враховуючи вказане, просила суд визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002041, виданий 05 березня 1997 року Макіївською сільською радою народних депутатів Білоцерківського району ЗАТ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» на постійне користування 406,5 га землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 7 сесії Макіївської сільської ради народних депутатів від 20 грудня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 34-п. Також просила скасувати відповідний запис про інше речове право 25282072 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов'язати державного кадастрового реєстратора Відділу у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести відомості до Державного земельного кадастру про належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку (т. 1 а.с. 2-4).
У листопаді 2018 року представник ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 151974 від 07 березня 2006 року, виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року та відмовити у задоволенні первісного позову (т. 1 а.с. 39-48).
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що з 1997 року ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» використовує свою земельну ділянку, а спірна ситуація щодо накладення земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 3220482900:01:002:0006 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:01:002:0020 зумовлено тим, що позивачка не дотрималася законодавчо встановленого порядку відведення земельних ділянок, а саме не отримала від ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» відмову від постійного користування, не було замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю, не було погоджено технічну документацію із землеустрою, не було внесено відомості про спірну ділянку до Державного земельного кадастру. Вказані дії призвели до порушення права товариства на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220482900:01:002:0020.
Також у жовтні 2018 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_4 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просила визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002041, виданий 05 березня 1997 року Макіївською сільською радою народних депутатів Білоцерківського району ЗАТ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського» на постійне користування 406,5 га землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Макіївської сільської ради народних депутатів від 20 грудня 1996 року, скасувати відповідний запис про інше речове право 25282072 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести відомості про належну їй на праві власності земельну ділянку до Державного земельного кадастру
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,2501 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220482900:01:002:0012, в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка повністю накладається на земельну ділянку площею 9,7748 га , яка належить на праві постійного користування ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського», кадастровий номер 3220482900:01:002:0120. У зв'язку з вказаним їй було відмовлено рішенням кадастрового реєстратора від 01 жовтня 2018 року у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 96-98, т. 2 а.с.4-6).
16 листопада 2018 року представник ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 151967 від 07 березня 2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року (т. 2 а.с. 60-69).
Позивачами за первісними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було подано відзиви на зустрічні позовні заяви ТОВ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського», в яких вони просили відмовити у задоволенні зустрічних позовів повністю. При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожна окремо, заявили про застосування строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України) як підставу відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Маки». Посилаючись на те, що оскільки останнє з 2006 року укладало з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори оренди на користування належними останнім земельними ділянками, а відтак й достеменно знало про отримання у власність вищевказаних земельних ділянок. Заявлені позивачем за зустрічним позовом витрати на правничу допомогу в сумі 98 238 грн. вважали необґрунтованими та надмірними (т. 1 а.с. 111-116, т. 2 а.с.171-176).
Представник ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» Балацький І.В. подав відповіді на відзиви по зустрічним позовним заявам, де просив задовольнити зустрічні позови (т. 3 а.с. 1-13).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заперечення на відповідь на відзив по зустрічним позовним заявам (т. 3 а.с. 138-142).
Представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області Шкарбан А.П. подав відзиви на позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких просив відмовити у позовах за безпідставністю вимог. На обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначив, що за даними Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в книзі обліку державних актів на право колективної власності на землю за № 34-п зареєстрований Державний акт на право постійного користування землею, який виданий ЗАТ «Маки» ім.. О.П. Сем'янівського» від 05 березня 1997 року (т. 1 а.с. 32-35, т. 2 а.с. 107-110).
Третя особа Макіївська сільська рада Білоцерківського району подала заяву про підтримання вимог за зустрічними позовами ТОВ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського» (т. 4 а.с. 89, 115).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2019 року об'єднані в одне провадження цивільна справа № 357/12524/18 із цивільною справою № 357/12528/18 та об'єднаній цивільній справі присвоєно номер 357/12524/18 (т. 1 а.с. 152-154).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2019 року було зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників померлою ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 10-11).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників позивача ОСОБА_4 у зв'язку з її смертю (т. 4 а.с. 46-47).
17 червня 2020 року представник ТОВ «Маки» - Юрченко О.А. подав заяву про застосування строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України) як підставу відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на те, що право на позов до ТОВ «Маки» виникло 08 березня 2006 року та сплинуло 09 березня 2009 року (т. 5 а.с. 156-157).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні основних позовів. Зустрічні позови ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» задоволено. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 151974 від 07 березня 2006 року, виданий ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 151967 від 07 березня 2006 року, виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «МАКИ» ім.. О.П. Сем'янівського» судові витрати в сумі 1 762 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» судові витрати в сумі 881 грн. з кожного. Відмовлено ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвокатів Адвокатського об'єднання «ЯР.ВАЛ ГРУП» (т. 6 а.с. 39-52).
Не погодившись з рішенням районного суду, 05 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Молчанов Д.В. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, викладені в основних позовах, а у зустрічних позовах відмовити повністю (т. 6 а.с. 61-73).
На обґрунтування скарги зазначав, що ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» ніколи не мало права постійного користування на ті землі резерву, що були виділені для розпаювання працівникам соціальної сфери, у тому числі і позивачам. З опису зовнішніх меж земельної ділянки, переданої в постійне користування ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» у 1997 році, зображеного в Державному акті, без розшифровки кольорових позначень та без аналізу технічної документації за 1996-1997 роки неможливо встановити які саме земельні масиви були передані товариству у постійне користування. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі відсутня, а тому відсутня правова підстава для видачі товариству державного акту на право постійного користування.
Крім того, з наявної у матеріалах справи належним чином завіреної копії протоколу 7 сесії Макіївської сільської ради народних депутатів 22 скликання від 20 грудня 1996 року вбачається, що питання про передачу ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» в постійне користування будь-яких земельних ділянок не входило до порядку денного сесії та не вирішувалося, відповідно рішення про передачу землі в постійне користування не приймалося.
Також не погодившись з рішенням суду, 31 серпня 2020 року представник ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» - адвокат Юрченко О.А. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду в частині відшкодування витрат на правову допомогу та стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу та інші витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в сумі 103,509,95 грн. (т. 6 а.с. 90-96).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судові витрати, які понесло ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» у зв'язку з розглядом судової справи склали 103 509,95 грн., з яких 94 000,00 грн. вартість роботи адвокатів за період з 02 січня 2018 року по 07 липня 2020 року, а 9 509,95 грн. витрати на проїзд. Зазначені обставини повністю підтверджені доказами, до суду надано детальні переліки робіт, оригінали чеків, акт приймання-передачі виконаних робіт. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу та проїзд адвокатів.
08 жовтня 2020 року від адвоката Молчанова Д.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського», в якому він просив у задоволенні апеляційної скарги товариства відмовити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити (т. 6 а.с. 174-176).
12 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від представника ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» Юрченка О.А., в якому він просив відмовити у задоволенні їхньої скарги (т. 6 а.с. 182-184).
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Молчанов Д.В. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і просив її задовольнити, заперечував проти апеляційної скарги ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського». Представник ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» - адвокат Юрченко О.А. підтримав подану ним скаргу і просив її задовольнити, заперечував проти апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і просив її відхилити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені направленням повідомлення на зазначені ними адреси та електронною поштою, що забезпечують фіксацію такого повідомлення. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були сповіщені врученням повідомлення їх представнику - адвокату Молчанову Д.В., останній це підтвердив в суді апеляційної інстанції про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 6 а.с. 127-132, 143-145, 150-169, 178-181, 213-232, 238-250).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вищезазначене та положення ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Ухваливши рішення про відмову у задоволенні первісних позовів та задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами за первісними позовами не доведено незаконності набуття ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» прав постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220482900:01:002:0120, та задовольнив зустрічні позови ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського», оскільки правомірне набуття права на землю за змістом ст. 116 ЗК України 2001 року та загальних засад цивільного законодавства можливе лише на вільні земельні ділянки, що в даному випадку станом на 2006 рік було відсутнє.
Колегія суддів погодилась із такими висновками, врахувавши наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що голова правління колективного сільськогосподарського підприємства ЗАТ «Маки» імені О.П. Сем'янівського», правонаступником якого є ТОВ «Маки» імені О.П. Сем'янівського», згідно рішення загальних зборів трудового колективу звернувся до Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області з клопотанням передати підприємству у колективну власність 1 787 га землі і у постійне користування 533,3 га землі, яка буде використовуватися підприємством для виробництва товарної сільськогосподарської продукції (т. 1 а.с. 49 т. 4 а.с. 179).
Розпорядженням Білоцерківської районної ради народних депутатів від 10 травня 1995 року № 66 було створено районну комісію по проведенню робіт по видачі державних актів на право колективної власності на землю (т. 4 а.с. 239).
Рішенням Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 26 березня 1996 року затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок в с. Макіївка, проведеної Київським підприємством «Київгеоінформатика» ГУГКК України, надано дозвіл Київському підприємству «Київгеоінформатика» на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею (т. 1 а.с. 50)
Рішенням Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 14 червня 1996 року передано земельні ділянки колективного сільськогосподарського підприємства - ЗАТ «Маки» ім. О. П. Сем'янівського» у колективну власність загальною площею 1 787 га та постійне користування загальною площею 533,3 га, з яких : із земель резервного фонду 159,7 га ; земель природоохоронного призначення 29,5 га ; земель водного фонду 101,1 га ; земель держлісфонду 85,6 га, земель запасу 157,4 га (т. 1 а.с. 53).
Рішенням Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району сьомої сесії двадцять другого скликання від 20 грудня 1996 року передано колективному сільськогосподарському підприємству асоціації «Маки» у колективну власність 1 721,6 га земель, у постійне користування 406,5 га земель в складі: резервного фонду 208,4 га; природоохоронного призначення 25,7 га; водного фонду 98,0 га; лісового фонду 74,4 га (т. 4 а.с.181)
Київським відділенням Української академії аграрних наук інституту землеустрою було виготовлено науково-технічну документацію по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею ЗАТ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» с. Макіївка в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району. Копія цієї документації, виготовлена з копії, надана Міськрайонним управлінням у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві ГУ Держгеокадастру у Київській області за ухвалою суду від 08.02.2020 року про витребування доказів, повідомлено суд, що оригінал цієї науково-технічної документації вилучено на підставі ухвали слідчого судді м. Києва Рибак М.А. від 20.04.2015 року в рамках кримінального провадження і до архіву не повернуто (т. 4 а.с.171-239).
05 березня 1997 року видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002041, згідно якого Закрите акціонерне товариство «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» набуло право постійного користування на землі сільськогосподарського виробництва площею 406,5 га в межах згідно з планом землекористування. Державний акт підписаний головою Макіївської сільської ради народних депутатів І.К. Василенко Оригінал цього державного акту був оглянутий районним судом в судовому засіданні, копія приєднана до матеріалів справи (т. 6 а.с. 12-15).
Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002041, виданий ЗАТ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського», зареєстрований в книзі записів Державних актів за № 34п від 17.04.1997 року (т. 1 а.с. 77-79).
У 2017 році для приведення землевпорядної документації до вимог чинного законодавства ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» замовило ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває в постійному користуванні ТОВ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського для іншого сільськогосподарського призначення (сільськогосподарського виробництва) в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району. Копія цієї технічної документації (витяг) надана ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» до районного суду і долучена до матеріалів справи (т. 3 а.с. 177-196).
14 березня 2018 року до Державного земельного кадастру було внесено відомості про земельні ділянки, якими ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського користується на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002041, серед них і інформація по земельній ділянці з кадастровим номером : 3220482900:01:002:0120 площею 9,7748 га, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення, за адресою Київська область, Білоцерківський район, Макіївська сільська рада (т. 1 а.с. 22).
Рішення про державну реєстрацію права постійного користування ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» земельною ділянкою площею 9,7748 га з кадастровим номером : 322048 2900:01:002:0120 прийнято державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області Тютюн Д.С. від 16.03.2018 року, індексний номер : 40159475 (т. 1 а.с. 26).
Відповідно до ст. 19 ЗК України, який був чинним на час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у постійне користування ЗАТ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» та отримання останнім Державного акта на вказану земельну ділянку, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, у т.ч. для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.
Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.
До суду надані докази ухвалення рішення уповноваженим органом - рішення Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 14 червня 1996 року та рішення Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району сьомої сесії двадцять другого скликання від 20 грудня 1996 року. Доводи представника апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Молчанова Д.В. про не ухвалення (фіктивність) вказаних рішень органів державної влади, колегія суддів визнала неспроможними і відхилила, оскільки набравшого законної сили вироку суду у кримінальній справі до суду не надано а сам по собі факт кримінального провадження не свідчить про фіктивність вищевказаних рішень (т. 5 а.с. 8).
Факт реєстрації Державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002041, виданого ЗАТ « Маки» ім. О.П. Сем'янівського», в книзі записів Державних актів за № 34п від 17.04.1997 року, підтверджується наявними у справі доказами і сторонами не заперечується (т. 1 а.с. 77-79).
Посилання представника ТОВ «Маки» про те, що передана останньому товариству в постійне користування вищевказана земельна ділянка використовувалась з 1948 року сільськогосподарським товариством (артіллю, колгоспом), а в подальшому і цим товариством до отримання державного акту від 05 березня 1997 року підтверджується наданими до суду доказами, оглянутим судом апеляційної інстанції і сторонами в судовому засіданні оригіналом Державного акту від 1948 року (т. 6 а.с. 248-250).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року витребувано технічну документацію із землеустрою на підставі якої був виданий оспорюваний позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002041та до районного суду надано фотокопії: витягів з Додатку «Землі, що передаються асоціації «Маки» в постійне користування» Київського підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» від 10 червня 1996 року, технічної документації ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 23 листопада 2017 року, рішення Макіївської сільської ради від 20 грудня 1996 року та Перелік переданих земель із каталогом координат їх зовнішніх меж ( т. 1 а.с. 50-70т. 2 а.с. 72-87 т. 3 а.с. 158-162, 177-196 т. 4 а.с. 181-238).
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області, в рамках кримінального провадження за протоколом вилучено, у т.ч.: державний акт на право колективної власності на землю в межах земель ЗАТ «Маки» серія КВ № 000032; державний акт на право постійного користування землею в межах земель ЗАТ «Маки» серія ІІ-КВ №002041; науково-технічна документація по складанню державних актів на право колективної власності та право постійного користування землею ЗАТ «Маки» в с. Макіївка інв. № LXXІV/-578; технічна документація по внесенню змін до державних актів на право колективної власності та постійного користування землею ЗАТ «Маки» № 506 від 28.12.00р.; схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ЗАТ «Маки» інв. № LXXІV/2-547. (т. 5 а.с. 86-90).
Відповідно до повідомлення начальника міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02 червня 2020 року № 63/151-20, станом на 29 травня 2020 року вилучені матеріали не повернуті до архіву (т. 5 а.с. 85).
Дослідити оригінали проектної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування не виявилось можливим за наявності об'єктивних обставин, а саме, з причини вилучення цих документів органом слідства як доказів в рамках кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції роз'яснив особам, які беруть участь у справі, право заявити відповідне клопотання про витребування доказів із наведенням об'єктивних причин неможливості їх подання до районного суду та апеляційного суду, проте такого клопотання до суду не заявлено, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 6 а.с. 233-237).
З огляду на положення ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не збирає доказів з власної ініціативи та вирішив справу на підставі наявних в ній доказів.
Врахувавши вищезазначене, зваживши на межі позовних вимог заявлених в районному суді і наданих доказів, яким районним судом дана належна оцінка, суд апеляційної інстанції відхилив доводи представника апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Молчанова Д.В., щодо порушення процедури ухвалення рішення про відведення земельної ділянки в постійне користування, зокрема: не надання Макіївською сільською радою дозволу на складання проекту відведення та виготовлення державних актів на право постійного користування землею ЗАТ «Маки», відсутності проектної документації відведення земель та відсутності відповідного рішення Макіївської сільської ради про передачу землі ЗАТ «Маки» в постійне користування.
При цьому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт існування договорів оренди земельних ділянок, укладених між сторонами в період 2006-2011 років та виплати орендної плати не можуть бути визнані підставою для визнання недійсним оспорюваного Державного акта від 05 березня 1997 року (т. 3 а.с. 210-214).
Посилання представника апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Молчанова Д.В. на покази свідка ОСОБА_5 та покази позивача ОСОБА_1 цих висновків суду не спростовують, тому судом відхилені
Оскільки до суду не надано доказів на спростування безперервного постійного користування земельною ділянкою ТОВ «Маки» ім. О.П. Сем'янівського» на підставі Державного акту від 05 березня 1997 року, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідачів про застосування строку позовної давності, як підставу відмови в позові.
При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що таких доводів подані апеляційні скарги не містять.
Щодо державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд встановив наступне.
Згідно розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 67 від 01 березня 2006 року надано дозвіл на розробку технічної документації зі складання державних актів на право власності на землю 71-му працівнику соціальної сфери в адміністративних межах Макіївської сільської ради згідно додатку, серед яких ОСОБА_6 - площа 1,8000 га, код ділянки на схемі поділу - 6, та ОСОБА_4 - площа 1.2501 га, код ділянки на схемі поділу - 12 (т. 2 а.с.9-12).
Згідно розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 68 від 01 березня 2006 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) в адміністративних межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району та надано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 71-му власникам земельних часток (паїв) в адміністративних межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району, з подальшим виготовленням державних актів на землю згідно додатку (т. 2 а.с. 13)
Під номером 29 додатку до розпорядження № 68 значиться ОСОБА_6 , площа ділянки 1,8000 га, код ділянки на схемі поділу - 6. Під номером 34 додатку до розпорядження № 68 значиться ОСОБА_4 , площа ділянки 1,2501 га, код ділянки на схемі поділу - 12 (т. 2 а.с.14-17).
На підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації № 68 від 01 березня 2006 року , 07 березня 2006 року за підписами голови Білоцерківської райдержадміністрації Плугатора Р.І. та начальника Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів Гуленка О.В. видано державні акти на право власності на земельні ділянки, ОСОБА_3 - серія ЯГ № 151974 на земельну ділянку площею 1,8000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220482900:01:002:0006, ОСОБА_4 - серія ЯГ № 151967 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220482900:01:002:0012 ( т. 1 а.с. 9 т. 2 а.с. 8).
Факт реєстрації Державного акта на право власності серія ЯГ № 151974 І, виданого ОСОБА_3 , в книзі записів реєстрації Державних актів за № 97п від 07.03.2006 року та Державного акта серія ЯГ № 151967, виданого ОСОБА_4 , в книзі записів реєстрації Державних актів за № 108 від 07.03.2006 року підтверджується наявними у справі доказами і сторонами не заперечується (т. 5 а.с. 58-62).
Згідно рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області Озадовського О.О. № РВ-3201397492018 від 01 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки з підстав накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:01:002:0120, площа співпадає на 100 %, повне співпадання. Відповідне рішення про відмову у реєстрації було ухвалене державним кадастровим реєстратором і щодо земельної ділянки ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 24 т. 2 а.с. 47).
За повідомленнями начальника міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 листопада 2018 року № 394/121-18, згідно Національної кадастрової системи відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:01:002:0006 (на яку ОСОБА_3 отримала Державний акт серії ЯГ №151974 від 07 березня 2006 року на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації від 01 березня 2006 року № 68) та відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:01:002:0012 (на яку ОСОБА_4 отримала Державний акт серії ЯГ №151967 від 07 березня 2006 року на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації від 01 березня 2006 року № 68) (т. 1 а.с. 70-71 т. 2 а.с. 93-94).
Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської райдержадміністрації не давались погодження: проекту відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1.2501 га. та проекту відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1.8000 га. в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т. 2 а.с. 162 т. 3 а.с. 25).
Відповідно до повідомлень заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10 грудня 2018 року, відсутні документація із землеустрою та висновок про погодження документації із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3220482900:01:002:0006, площею 1.8000 га. та щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3220482900:01:002:0012 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власність в межах Макіївської сільської ради (т. 3 а.с. 45, 70).
Цих обставин представник апелянтів - адвокат Молчанов Д.В. в суді апеляційної інстанції не заперечував і не спростував (т. 6 а.с. 233-237).
Відповідно до статті 116 ЗК України, в редакції Закону чинній на час отримання у березні 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державних актів на право власності на земельні ділянки, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої - дев'ятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України (у відповідних редакціях, які були чинними на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18).
Факт накладення (100% співпадання меж) земельної ділянки належної на праві постійного користування ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сторони в суді не заперечували, доказів проведення землевпорядної експертизи з приводу дослідження факту накладення меж земельних ділянок до суду не надали, відповідне клопотання в суді не заявляли.
Оскільки судом встановлено, що у березні 2006 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали державні акти про право власності на земельні ділянки, право постійного користування на які за Державним актом від 05 березня 1997 року належало ЗАТ «Маки», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 151974 від 07 березня 2006 року, виданого ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 151967 від 07 березня 2006 року, виданого ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 68 від 01 березня 2006 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вирішив питання розподілу судових витрат.
При цьому, відмовляючи у стягненні із відповідачів за зустрічним позовом 91560 грн. витрат на правничу допомогу, районний суд підставно виходив з того, що згідно пункту 5.5 Договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2018 року вартість оплати робіт/ послуг за цим договором визначається відповідно до Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 82-88 т. 2 а.с. 100-106). Проте Додаток № 1 до цього Договору до суду не надано, що унеможливило визначити розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.
Доводи апелянта ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» цих висновків суду не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
З огляду на положення ст. 141 ЦПК України, врахувавши відмову у задоволенні обох апеляційних скарг, понесені апелянтами судові витрати мають бути віднесені на рахунок сторін.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, на думку колегії суддів апеляційного суду, у випадку набрання вироком суду законної сили у кримінальній справі стосовно фіктивності рішень Макіївської сільської ради щодо передачі земель в постійне користування і видачі державного акта ТОВ «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського», судове рішення районного суду у цивільній справі може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою зацікавлених осіб.
Інші доводи скарг цих висновків не спростовують, тому суд їх відхилив.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКИ» ім. О.П. Сем'янівського» - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 20 листопада 2020 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова