ЄУНС № 367/3138/20 Постанова винесена суддею Шестопаловою Я.В.
Справа № 33/824/4552/2020
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
17 листопада 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року,
Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження в справі закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтувавши його тим, що через тривале перебування на лікарняному не міг бути присутнім в судовому засіданні 11 серпня 2020 року, а зі змістом постанови ознайомився лише 17 вересня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Процедура оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована положеннями Глави 24 КУпАП.
При цьому, порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на постанову місцевого суду від 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав 18 вересня 2020 року, тобто з порушенням десятиденного строку оскарження, водночас в апеляційній скарзі порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 . Своє рішення суд мотивував тим, що наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, доказів перебування на самоізоляції та лікарняному не надав як суду першої інстанції, так і апеляційному суду, станом відомого йому судового провадження не цікавився (а.с. 57-60).
27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтував аналогічними за змістом доводами, що вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і за результатами перевірки яких було відмовлено в задоволенні цієї заяви.
Будь-яких інших обставин, які б доводили поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 в клопотанні не навів та взагалі не вказав, що ж стало перешкодою для нього протягом десяти днів подати до суду апеляційну скаргу.
Враховуючи, що підстави, на які посилається апелянт, не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону, жодних причин пропуску процесуального строку, які можуть бути визнані поважними, ОСОБА_1 у клопотанні не навів, про що вже було вказано в рішенні суду апеляційної інстанції, то у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 впоновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко