Справа №757/51280/19-к
Провадження №11-сс/824/5114/2020 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст.ст. 303, 304 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
16 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №62018100000000027 повернуто особі, яка її подала.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001017 від 18.10.2018 (до якого приєднані кримінальні провадження №42018000000002853, №620191000000000013, №62018100000000027) здійснюється ГУ НП у м. Києві, що знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №62018100000000027, не підсудна слідчому судді Печерського районного суду м. Києва.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вважати не пропущеним строк на апеляційне оскарження. Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 20.01.2020 року просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги в суді першої інстанції.
Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року було постановлено без його виклику, копію оскаржуваної ухвали ним було отримано рекомендованим листом лише 08.09.2020 року, а відтак вважає, строк на апеляційне оскарження ним не пропущено.
Щодо незаконності ухвали слідчого судді ОСОБА_8 зазначає, 24 вересня 2019 року, ним на ім'я слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_7 , було заявлене в порядку передбаченому ст.ст 2,7,8,9,.55,56,58,220 КПК України, клопотання з вимогами у виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва ,від 15.04. 2019р по справі №757/11021/19-к яка набрала законної сили та підлягає обов'язковому і безумовному виконанню, отримання від мене документів для долучення до матеріалів кримінального провадження, в якості речових та письмових доказів у кримінальному провадженні,а також з вимогами проведення певних слідчих дій , шляхом допиту осіб за зазначеними запитаннями , з метою всебічного ,повного, неупередженого дослідження усіх обставин, та розкриття цілої низки злочинів вчинених організованою злочинною групою, з вимогами дослідження певних обставин, які підтверджуються наданими мною документами. З вимогами допиту службових осіб безпосередньо причетних до вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи.
Але всупереч вимог ст. 220КПК України, з порушенням вимог ст.ст. 2, 7, 8, 9, ч. 2 ст. 21, 40, 55, 56, КПК України, ч .2 ст. 19, ст. 68, ст. 129-1 Конституції України, його клопотання до теперішнього часу так і не було розглянуте та вирішене, чим було порушено його право потерпілого в кримінальному провадженні На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 19, 21, 22, 55, 59, 64, 68, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 38, 39, 40, 55, 56, 58, 110, 220, 303-307 КПК України, ст.ст. 6, 13, 17 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод (Рим 1950р), ст.ст. 5, 6, 7, 8 Загальної Декларації прав людини (ООН 1948р, рішень ЄСПЛ, «Шмалько проти України» п.33 «Далбан проти Румунії» п.44, «Шевченко проти України П.74, від 04.04.2006р, та «Трубніков проти Росії» від 05.07.2005р п.93, з урахуванням сталої судової практики в Україні, а саме ухвали слідчих суддів Печерського,Солом'янського, Шевченківського районних судів міста Києва, якими було скасовано постанови про відмову у визнанні потерпілих за аналогічними обставинами та з посиланням на ці норми міжнародного права.
У зв'язку з чим, ним 24.09.2019 року було подано до суду першої інстанції скаргу на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №62018100000000027, проте 12 травня 2020 року рекомендованим листом він отримав ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 датовану 20 січня 2020 року, якою його скарга подана ще 24.09.2019 року була повернена без розгляду.
За доводами ОСОБА_6 , оскаржувана ухвала є необгрунтованою, незаконною, яка позбавляє його конституційного права на судовий захист, та порушує його право потерпілого у кримінальному провадженні та конституційне право на судовий захист і справедливий суд під час проведення досудового розслідування
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, щозі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 приймаючи рішення про повернення його скарги на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, посилається на те що ніби то він ( ОСОБА_6 ) звернувся зі скаргою з порушенням правил підсудності. Як на підставу такого висновку слідчий суддя Григоренко LB посилається на те що ніби то, їй стало відомо з листа отриманого з Територіального управління державного бюро розслідувань, 25.09.2019р вих. №17379/02/2019, про те що ніби то згідно з яким 15.04.2019 року постановою про зміну підслідності здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №520180000000001017 від 12.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст. 151, ч.3 ст.382, ч.1ст.256, ч.2 ст.382 КК України (до якого ні би то приєднані кримінальні провадження №42018000000002853, №62018100000000013, та №62018100000000027, та ніби то ці провадження направлені до СУ ГУНП у м. Києві. Проте, на переконання апелянта, слідчий суддя ОСОБА_1 зовсім не звернула увагу на невідповідність відомостей повідомлених службовими особами ТУ ДБР, вимогам чинного КПК України, зокрема неможливості зміни підслідності без виконання ухвал слідчих суддів, і тим більше неможливості зміни підслідності органу досудового розслідування, СУ ГУНП у м. Києві в той час як саме начальник СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 разом з своїми заступниками є безпосередньо причетний до вчинення цілої низки тяжких злочинів зокрема як мінімум за ознаками складу злочину ч.3 ст.382КК України.
На думку ОСОБА_6 , слідчий суддя, не маючи достовірних даних, що дійсно саме кримінальне провадження №620181000000000027, було приєднане до зазначених кримінальних проваджень 15.04.2019 року та не маючи відповідної постанови дійшла до невірного висновку щодо ніби то недотримання ним правил підсудності.
Апелянт зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали та доданих документів вбачається, що він звернувся з клопотанням в порядку передбаченому ст. 220 КПК України ще 11 вересня 2019 року, яке не було розглянуте слідчим, незважаючи на те, що однією з вимог того клопотання було виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2019 року, якою було зобов'язано слідчого ОСОБА_7 розглянути його клопотання в порядку передбаченому ст. 220 КПК України.
На думку ОСОБА_6 , службовими особами ТУ ДБР розташованого у м. Києві, було введено в оману спочатку слідчого суддю ОСОБА_10 , яка 26 ухвалами повернула без розгляду 26 скарг за аналогічними обставинами з посиланням на той же самий лист, а надалі була введена в оману слідчий суддя ОСОБА_1 , яка також без перевірки достовірності даних безпідставно також повернула його скаргу, при цьому жодного разу не було надано апеляційному суду копії такого листа, якого, на думку ОСОБА_6 , ймовірно зовсім не існує.
Апелянт зазначає, що ним 26 квітня 2019 року було отримано від слідчого ОСОБА_7 три постанови про відмову у визнанні потерпілим та представником потерпілого, від 03.04.2019р з супроводжувальними листами вих. №7172/03-2019 від 22.04.2019р , за вих. №7173/03-2019 від 22.04.2019р та постановою від 18.04.2019р,і вих.№7174/03-2019 від 22.04.2019р та ще з однією постановою від 18.04.2019р., тобто, на переконання ОСОБА_6 , цими документами спростовується факт що ніби то 15.04.2019 року була змінена підслідність у кримінальному провадженні №62018100000000027, оскільки в такому випадку слідчий ОСОБА_7 не мав би можливості 18.04.23019 року постановити аж дві постанови, які ним ( ОСОБА_6 ) були оскаржені.
Окрім цього ОСОБА_6 вказує на те, що ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2019р та від 15.04.2019 року було скасовано дві постанови слідчого ОСОБА_7 і після того ним було заявлено декілька сотень клопотань слідчому ОСОБА_7 , жодне з яких не було розглянуте та не було надано жодної відповіді і тим більше не було повідомлено про зміну підслідності.
Апелянт зазначає, що ним оскаржена така бездіяльність і слідчими суддями Печерського районного суду декілька сотень разів було задоволено його скарги та було зобов'язано слідчого ОСОБА_7 розглянути його клопотання в порядку передбаченому ст.220 КПК України з посиланням на практику ЄСПЛ, підтверджуючи статус потерпілого, однак слідчий ОСОБА_7 та слідчі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , не виконали наразі понад 900 ухвал слідчих суддів.
Посилаючись на положення ст. 306 КПК України, ОСОБА_6 вказує на те, що заявлена ним скарга він 24.09.2019 року, яка отримана 24 вересня 2019 року слідчим суддею ОСОБА_1 , повинна була бути розглянута за його участі і не пізніше ніж до 27 вересня 2019 року. В період з 24.09.2019р по 27.09.2019 року, слідчому судді ОСОБА_1 не надходило жодних листів про зміну післідності, а тому, на переконання апелянта, слідчий суддя не мала права приймати лише 20 січня 2020 року (через чотири місяці з моменту отримання його скарги) до уваги дані з листа ТУ ДБР від 25.09.2019р, в той час як процесуальний строк на розгляд скарги, передбачений ст.306 КПК України вже закінчився 27.09.2019р.
Відтак, на переконання апелянта, слідчим суддею було грубо порушено диспозитивність судового процесу та рівність учасників перед судом, оскільки він був позбавлений вільного використання наданих йому законом прав, щодо висловлювання своєї думки, заявляти відводи, заяви клопотання, надавати пояснення по суті заявлених вимог тому
ОСОБА_6 стверджує, що оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020р року постановлена з порушенням норм кримінального процесуального та матеріального права, норм Конституції України, та вимог міжнародних договорів згода на застосування яких надана Верховною Радою України, та які відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, оскільки він таким чином був позбавлений конституційного права на судовий захист та права на ефективний юридичний захист, незважаючи на наявність очевидних порушень моїх прав потерпілого слідчим ОСОБА_7 , не виконано понад 400 ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва. З цього приводу вже САП ГПУ, відкрите вже декілька кримінальних проваджень, розпочате досудове розслідування та ухвалено ще декілька ухвал слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва щодо зобов'язання внесення відомостей про злочини вчинені службовими особами ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Іванець О,та ОСОБА_15 , до ЄРДР за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ч.3 ст.382КК України, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396КК України
ОСОБА_6 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, будь - яких заяв чи клопотань від них до суду не надходило. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність ОСОБА_6 та прокурора.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з таких підстав.
Перш за все, колегія суддів зазначає, що строк апеляційного оскарження апелянт не пропустив, адже, оскаржувана ухвала винесена без виклику скаржника, тому, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. З наявних в матеріалах провадження даних вбачається, що копію оскаржуваної ухвали від 20.01.20 р ОСОБА_6 отримав лише 08.09.2020 року, а апеляційна ж скарга подана до апеляційного суду 12.09.2020 р., тобто в межах п'ятиденного строку. А тому, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року не є пропущеним.
По суті апеляційної скарги слід зазначити, що з матеріалів судового провадження вбачається, що 24.09.2020 року ОСОБА_6 в порядку, визначеному ст.303 КПК України, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання, заявленого потерпілим в порядку ст. 220 КПК України, з вимогами зобов'язання слідчого вчинити певні дії.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у нерозгляді клопотання повернута особі.
Повертаючи скаргу, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що 25.09.2019 року за вх. №135030 Печерським районним судом одержано лист ТУ ДБР, розташованого у м. Києві від 25.06.2019 р., згідно якого 15.04.2019 року постановою про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001017 від 18.10.2018 (до якого приєднані кримінальні провадження №42018000000002853, № 620191000000000013, 62018100000000027) визначено за слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, що є територією Шевченківського району м. Києва, а тому, скарга не підсудна слідчому судді Печерського районного суду м. Києва.
З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів, враховуючи наступне.
Так, відповідно до вимог передбачених п. 2 ч. 2ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, повертається особі, яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
У відповідності з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
При цьому, прямої вказівки щодо підсудності розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначені норми закону не містять.
А приписами ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Аналізуючи вимоги п.18 ч.1 ст.3, ч.6 ст.9, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч. 3 ст. 244 КПК Українивипливає, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Незважаючи на доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , матеріали провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання від 11.09.2019 р у кримінальному провадженні № 62018100000000027 містять достатньо даних про те, що станом, як на час подання вказаного вище клопотання, так і станом на час подання відповідної скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема у не розгляді клопотання протягом строку, встановленого ст. 220 цього Кодексу, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснювалось не другим СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, а СУ ГУ НП у м. Києві, що підтверджується не лише листом за підписом слідчого ОСОБА_12 від 25.09.2019 року, а й копією постанови прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Києві Генеральної прокуратури України ОСОБА_16 від 15 квітня 2019 року про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування.
Враховуючи наведені вище вимоги закону, та обставини, пов'язанні із зміною підслідності кримінального провадження, на думку колегії суддів, слідчий суддя ОСОБА_1 дійшла обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для повернення скарги у зв'язку з тим, що скарга не підлягає розгляду в цьому суді, оскільки орган, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62018100000000027, в рамках якого ОСОБА_6 подавалось клопотання в порядку ст. 220 КПК України, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 , щодо порушення його права на судовий захист та справедливий суд, то колегія суддів зазначає, що повернення скарги не перешкоджає реалізації права ОСОБА_6 на доступ до правосуддя та судовий захист його процесуальних прав, оскільки не позбавляє можливості подати аналогічну скаргу до слідчого судді того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62018100000000027.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні №62018100000000027 повернуто особі, яка її подала - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4