Справа №757/15186/20-к
Провадження №11-сс/824/4925/2020 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст.ст. 303, 304 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
16 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві про закриття кримінального провадження №52018000000001017 повернуто особі, яка її подала.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що як вбачається з прохальної частини скарги ОСОБА_6 він просить витребувати матеріали кримінального провадження №52018000000001017 з Подільського УП ГУ НП в м. Києві. Ці твердження заявника, на переконання слідчого судді, вказують, що орган досудового розслідування знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва та відноситься до територіальної юрисдикції Подільського районного суду м. Києва. Будь-яких інших документів, які б могли стверджувати підсудність зазначеної скарги слідчому судді Печерського районного суду м. Києва до скарги не надано.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вважати не пропущеним строк на апеляційне оскарження. Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги в суді першої інстанції.
Щодо строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року було постановлено без його виклику, копію оскаржуваної ухвали ним було отримано рекомендованим листом лише 01.09.2020 року, а відтак вважає, строк на апеляційне оскарження ним не пропущено.
За доводами апелянта оскаржувана ухвала слідчого судді ухвалена з порушенням норм процесуального кримінального права, норм Конституції України, вимог міжнародних договорів, згоду на які надано Верховною Радою України, та які відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи
Щодо незаконності ухвали слідчого судді ОСОБА_7 зазначає, що оскільки, внаслідок систематичного зловживання службовим становищем службовими особами Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві,службових осіб Подільського УП ГУ НП у м. Києві, прокуратури м. Києва та Київської місцевої прокуратури №7, він був позбавлений можливості своєчасно знати про закриття цілої низки кримінальних проваджень,об'єднаних під єдиним номером №52018000000001017, права на отримання постанов про закриття цих кримінальних проваджень, права на розгляд його клопотань і заявлених в порядку передбаченому ст. 220 КПК України, права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження
Апелянт зазначає, що він вичерпавши усі передбачені законом та доступні йому заходи, шляхом заявлення більше ніж 200 разових клопотань до Подільського УП ГУ НП у м. Києві, де наразі знаходиться кримінальне провадження №52018000000001017 з моменту коли йому про це стало відомо, з вимогами надання йому постанов про закриття проваджень та з вимогами ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень, шляхом багаторазових оскаржень щодо порушень розумних строків в порядку передбаченому ст. 308 КПК України, до Офісу Генерального прокурора, прокуратури м. Києва, Київської місцевої прокуратури, та заявивши більше ніж 1000 скарг на бездіяльність службових осіб Подільського УП ГУ НП у м. Києві і прокурорів Київської місцевої прокуратури №7, починаючи з 27 серпня 2019 року так і не отримавши жодної постанови про закриття кримінальних проваджень, в тому числі і оскаржуваної, він 07.04.2020 року був вимушений звернутися з відповідною скаргою до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва на постанову про закриття кримінального провадження від 11 квітня 2019 року.
Апелянт зазначає, що він з дотриманням правил територіальної та предметної підсудності звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва під юрисдикцією якого знаходиться орган досудового розслідування ТУ ДБР розташованого у м. Києві в порядку передбаченому ст.ст. 303-307 Кримінального процесуального кодексу України, зі скаргою на постанову слідчого Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві від 11.04.2019р про закриття кримінального провадження зазначеного під №20, за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 365 КК України в кримінальному провадженні №52018000000001017 від 12.10.2018р. з вимогами скасування оскаржуваної постанови, яка, на думку апелянта, є необґрунтованою, невмотивованою, а тому незаконною, постановленою з грубим порушенням норм як матеріального так і процесуального кримінального права
ОСОБА_6 вказує на те, що до теперішнього часу слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в яких перебували ці кримінальні провадження йому не тільки не було надано чи надіслано 39 постанов про закриття кримінальних проваджень ще 11.04.2019р, в тому числі і оскаржуваної, але не було навіть повідомлено слідчими ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про їх існування до теперішнього часу.
Також апелянт зазначає, що йому також не було повідомлено про зміну підслідності в цих кримінальних провадженнях і він був позбавлений можливості не тільки приймати участь у проведенні слідчих дій, але й був позбавлений законного права оскаржити постанови про закриття кримінальних проваджень у передбаченому законом порядку у визначений законом строк, коли ще ці кримінальні провадження перебували в провадженні слідчих ТУ ДЕР у м. Києві.
ОСОБА_6 зазначає, що 20 лютого 2020року на ім'я керівника органу досудового розслідування та слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, якому було доручено проведення досудового розслідування в тому числі і у цьому кримінальному провадженні ним було заявлене в порядку передбаченому ст.ст 2, 7, 8, 9, ч. 2 ст. 21, 39, 40, 55, 56, 220, 284 КПК України клопотання з вимогами негайного припинення зловживань службовим становищем, та з вимогами негайного надання йому нарочно копію оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, яке приєднане до даного кримінального провадження та визначене в цьому кримінальному провадженні під №4, на виконання трьох ухвал Подільського районного суду м. Києва та з вимогами надання можливості для ознайомлення з матеріалами цього кримінального провадження.
ОСОБА_6 зазначає, що оскільки жодне з його клопотань так і не було розглянуте в порядку передбаченому ст.220 КПК України, ним була оскаржена така бездіяльність слідчому судді і три його скарги були задоволені, та було зобов'язано слідчого розглянути його клопотання в передбаченому законом порядку, проте ухвали слідчих суддів так і не були виконані, жодне з клопотань не були розглянуті та не було надано жодної постанови про закриття кримінальних проваджень, однак 12 лютого 2020 року в канцелярії Подільського УП ГУ НП у м. Києві йому було надано два аналогічних по змісту листа , з однаковим вихідним номером та з єдиною датою 05.02.2020 року за підписом слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 і до цих листів було додано копії витягів з ЄРДР на 22 аркушах.
Апелянт вказує на те, що вичерпавши усі застосовані ним заходи він звернувся за судовим захистом до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, з відповідною скаргою з наданням копії документу який підтверджує його звернення до уповноваженого на цей час орган який зобов'язаний надати йому постанову про закриття кримінального провадження №520180000000001017 та надання можливості на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте 01 вересня 2020 року, рекомендованим листом він отримав на Головпоштамті ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року якою його скаргу на постанову про закриття кримінального провадження було повернено без розгляду.
За доводами апелянта, ухвала слідчого судді не ґрунтується на нормах чинного кримінального та кримінального процесуального права, а також суперечить нормам Конституції України та вимогам міжнародних договорів, згоду на застосування яких надано Верховною Радою України та які відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
На переконання ОСОБА_6 , слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва повертаючи його скаргу без розгляду, зовсім не прийняв до уваги його численні доводи, які повністю обґрунтовують правомірність звернення за захистом його порушених прав у відповідності до п.18 ч.1 ст. 3, ст.ст. 300-3078КПК України, та дійшов, на думку ОСОБА_6 до хибного висновку та рішення про повернення його скарги без розгляду.
На думку апелянта, усі питання, які порушуються слідчим суддею як підстава для повернення скарги, могли бути вирішені під час розгляду скарги по суті. Більш того однією з вимог викладених в прохальній частині є витребування матеріалів кримінального провадження, з Подільського УП ГУ НП у м. Києві де воно наразі знаходиться, з метою всебічного повного та неупередженого дослідження всіх обставин та прийняття законного рішення, надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження та надання можливості на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_6 стверджує, що всупереч вимогам чинного КПК України, ст.ст. 55, 64, 129 Конституції України, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, повертаючи йому без розгляду скаргу, фактично позбавила його конституційного права на судовий захист, оскільки ним було виконано усі передбачені законом заходи щодо отримання оскаржуваної постанови .
ОСОБА_6 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, будь - яких заяв чи клопотань від них до суду не надходило. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність ОСОБА_6 та прокурора.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Перш за все, колегія суддів зазначає, що строк апеляційного оскарження апелянт не пропустив, адже, оскаржувана ухвала винесена без виклику скаржника, тому, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. З наявних в матеріалах провадження даних вбачається, що копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 отримав лише 01.09.2020 року, а апеляційна ж скарга направлена поштовим відправленням до апеляційного суду 05.09.2020 р., тобто в межах п'ятиденного строку. А тому, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року не є пропущеним.
По суті апеляційної скарги слід зазначити, що з матеріалів судового провадження вбачається, що 09.04.2020 року ОСОБА_6 в порядку, визначеному ст.303 КПК України, оскаржив постанову слідчого Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 11.04.2019 року про закриття кримінального провадження №520180000000001017, в якому було об'єднано 62 кримінальних провадження, частина яких закрита. При цьому просив витребувати кримінальне провадження з Подільського УП ГУНП у м. Києві, яким на даний час здійснюється досудове розслідування.
Повертаючи скаргу, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що не можна брати до уваги, що оскаржена постанова прийнята органом, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Оскільки орган досудового розслідування - Подільське УП ГУНП у м. Києві знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, то скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
З таким висновком слідчого судді не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.
У відповідності з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
При цьому, прямої вказівки щодо підсудності розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначені норми закону не містять.
А приписами ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Аналізуючи вимоги п.18 ч.1 ст.3, ч.6 ст.9, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.3 ст.244 КПК Українивипливає, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту скарги ОСОБА_6 вбачається, що за його заявою №20 про вчинення кримінального правопорушення, внесені відомості до ЄРДР, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №520180000000001017 від 12.10.2018 р. за ч. 2 ст. 365 КК України. В подальшому в даному кримінальному провадженні було об'єднано ще декілька десятків кримінальних проваджень.
Постановою слідчого Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 11.04.2019 року кримінальне провадження №520180000000001017 від 12.10.2018 р. в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 365 КК України було закрито.
Зі змісту скарги ОСОБА_6 вбачається, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №520180000000001017 здійснюється СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 оскаржував постанову від 11.04.2019 року про закриття кримінального правопорушення №520180000000001017 винесену слідчим Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, то саме слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції якого і знаходиться орган досудового розслідування, який закрив кримінальне провадження належить її розглядати.
А тому, колегія суддів доходить висновку, що скарга ОСОБА_6 була подана до належного суду і підстав для її повернення не було.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно з ст.ст. 404, 412 КПК України є підставою для скасування ухвали з постановленням нової ухвали про призначення нового розгляду у суді першої інстанції і задоволення апеляційних вимог.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року, якою скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві про закриття кримінального провадження №52018000000001017 повернуто особі, яка її подала - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4