Справа 757/12145/20-ц Головуючий у І-й інстанції - Волкова С.Я.
апеляційне провадження № 22-ц/824/13052/2020 Доповідач Заришняк Г.М
12 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Макарова Вадима Михайловича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа: Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії,-
У березні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа: Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії.
В обґрунтуванні позову вказував, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 р. у справі № 200/13111/18-а задоволено його адміністративний позов до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії. На виконання рішення суду 18.06.2019 р. відкрито виконавче провадження, боржник добровільно не виконував вказане судове рішення. Виконавча служба звернулася із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, однак, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2019 р. в задоволені заяви - відмовлено, постановою державного виконавця від 16.01.2020 р. закінчено виконавче провадження.
Посилаючись на те, що невиконанням Маріупольським об'єднанням управління Пенсійного фонду України Донецької області судового рішення йому спричинена шкода, просив задовольнити позов та стягнути з Держави України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України шкоду, заподіяну Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 61 311,09 грн., допустити негайне виконання рішення у розмірі місячного розміру пенсії.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року у задоволені позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Макаров В.М., діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В поданих відзивах Міністерство юстиції України та Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Міністерства юстиції України проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Інші учасники до суду не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
За змістом частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на заподіяну відповідачем майнову шкоду, яка полягає у невиплаті йому перерахунку пенсії на виконання рішення суду, з підстав, передбачених статтею 1173 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії позивачу з 01 травня 2018 року, зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити нарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2018 року, рішення суду в частині стягнення суми пенсійних виплат за один місяць допущено до негайного виконання (а.с.10-13).
Постановою старшого державного виконавця ВППР УДВС ГТУЮ у Донецькій області Немченко А.І. від 18 червня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №593666467 з примусового виконання виконавчого листа №200/13111/18-а, виданого 23 травня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (а.с.14).
Постановою старшого державного виконавця ВППР УДВС ГТУЮ у Донецькій області Масалаб А.І. від 16 січня 2020 року виконавче провадження ВП №593666467 було закінчено. Судове рішення в частині нарахування пенсії виконано в межах, покладених на управління Пенсійного фонду України державних повноважень.
З листа - відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16 січня 2020 року №2697/2.3-41/5389, наданої на ім'я ОСОБА_1 , слідує, що на адресу Управління надійшов лист від Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за вих. №14932/34-1/19 від 24 червня 2019 року, в якому боржник повідомив, що розпорядженням управління від 08 травня 2019 року ОСОБА_1 проведено нарахування коштів з 01 травня 2018 року по 31 березня 2019 року та з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року у загальному розмірі 61 311 грн. 09 коп. Виплата пенсії стягувачу проводиться відповідно до наявних ассигнувань.
Таким чином, Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не виконано рішення суду в частині виплати позивачу призначеної пенсії ї за період з 01.05.2018 р. по 31.03.2019 р. та за травень 2019 р. в сумі 61 311, 09 грн.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії, ОСОБА_1 посилається на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання (стаття перша Закону), і держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган (абзац другий частини першої статті 2 Закону).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою».
У пункті 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про передачу виконавчого документу на виконання судового рішення від 12 лютого 2019 року в справі №200/13111/18-а до органу Казначейства для його виконання у відповідності із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Разом з тим, за змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Разом з тим, нараховані, але не виплачені на користь позивача суми пенсій за своєю природою не є шкодою в розумінні ст.22 ЦК Україні, а є сумами нарахованої пенсії, яка підлягає виплаті позивачу в порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року в справі №200/13111/18-а, й задоволення даних позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди призведе до подвійного стягнення.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку, правомірно визнав позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відкрите примусове виконання судового рішення у справі №200/13111/18-а, не відновило порушені права позивача, не мало ефективності від прийнятих виконавчою службою заходів, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. Якщо позивач вважає, що вказане судове рішення не виконано або виконується неналежним чином, то питання його виконання має розглядатися в межах провадження у справі №200/13111/18-а.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність постановленого законного та обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Макарова Вадима Михайловича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді: